А у мене вихідний 😉

Ну це я так для себе вирішила. Зранку отримала фідбек від редактора, і нібито готова була працювати, але зрозуміла, що всі слова читаю і розумію вірно, а от аналізувати і реагувати мозок просто відмовляється 😁 Ну що робити… В принципі, я вже давно в таких ситуаціях не панікую, бо знаю, що сьогодні я можу не написати нічого, проте завтра за менший час зроблю вдвічі більше. Тому давно вже не практикую втикати в монітор, намагаючись щось «створити», а просто перемикатися на щось інше. Питання лише - на що саме. Бо сьогодні мені взагалі нічого не хотілось. Хотілося сховатися під ковдрою і тихесенько там лежати. Але це, скажемо чесно, такий собі варіант.

Вставати все одне довелося, бо треба було підняти і вивести на вулицю Ромашку. Сама вона вже встати не може ( Піднятии собаксу вагою 35+ така собі розвага ( але що робити.

Після цього я вже потроху почала рухатись. Перш за все вирішила розібратися з дровоколом. У мене залишилося ще трохи дров, хоча я давно вже перейшло на паливні брикети. Але ці дрова лежать в теплиці і займають там місце. А дровокол заїв. Думаю, це через те, що він майже два роки простояв без діла і щось там приржавіло. Звичайййно, а можу порубати дрова і сокирою, без проблем. Мені навіть подобається це відчуття спрямованої енергії, але питання - де ця сокира? 😳

Проблему я вирішила за допомогою молотка і мастила. Дровокол спочатку опирався, але зрештою мабуть зрозумів, що я не відстану. А я такі не відстану, бо вмикати газове опалення не хочу, у мене хвора Ромашка, пігулки для якої коштують як крило літака, та ще і свої проблеми вирішувати треба.

Потім я вирішила прибрати двір. Хоча б частково - здути листя дуйкою. Але на шляху моїх намірів опинився собачий ґанок. Він великий і створює таку неприємну зону, де дуже важко прибирати. І тут у мене нарешті руки до нього дійшли! Взявши бензопилу я укоротила ґанок вдвічі 😁 Ось так. Собакси трохи в шоці, але нічого, звикнуть.

Додув половину двора яя вирішила, що на сьогодні мабуть досить цих дворових активностей, коли побачила на комоді коробку з агромаркета. Тут дивуватись не треба, бо при моєму способі життя я можу і слона десь в будинку загубити. В коробці були два дерева! Ну що ж, потопала я назад до садочку. Посадила ці дерева. А потім ще пʼять, які я думала залишити в будинку до весни. Але я ж вже набрала швидкість, та і погода дозволяє!

Вдруге я повернулася до будинку вже не така больова, але дуже задоволена. Цього разу я вже навіть відчувала мʼязи і раділа, що потратила якусь кількість калорій, бо зранку по міряла штани, що мені віддала подруга, а вони трохи не зійшлися в талії. А оскільки мені ну дуже сподобався колір, я вирішила, що хай там що, а я в них влізу!

А це, звичайно, собакси😁 Вони сьогодні дуже втомилися, поки я відпочивала 😉