Де мій гном? 🤷‍♀️

Сьогодні у нас знов була кавова середа. На зворотньому шляху заїхали з собаксами до Аврори (нещодавно відкрилася) щоб купити трохи новорічних прикрас. Нажаль це все, що ми сьогодні можемо собі дозволити, але щось мені підказує, що собаксам більш-менш пофігу, а мені теж. Головне настрій. Якого зараз немає. Але я вирішила, що краще хай у мене буде все готово, якщо настрій раптом зʼявиться, чим він зʼявиться, а у нас нічого не готово.

Ще нарешті купила собі капці. Ага, з закритим носком. Бо пальцем вже двічі зустрілася з кутом дивану так, що більше місяця не проходить. Якийсь час навіть підозрювала, що такі щось зламала, але до лікаря, зрозуміло, так і не дійшла.

Собакси одразу виявили до капців інтерес, тому я одну пару швиденько сховала, а іншу нацепила на себе. Я то зʼїдять, а я навіть не приміряла! Вони такі, вони можуть!

Потім пішла оформлювати підвіконня. Дістала все, що маю, і побачила, що ніде немає мого новорічного гнома, якого я купила минулого року в Юску. Ну як же так ((( Щоправда, я ще маю час, щоб його знайти, ну або купити нового (чесно кажучи, такий собі варіант, я вже звикла до того). Вікна у мене трошки недороблені, відкосів немає, тому я просто задула дири піною і задекорувала як смогла. Але треба буде докупити ще дощик, бо його не вистачило.

Ну і звичайно, щоб все це не виглядало як на корові сідло, треба буде розібрати ось цю купу з книжок, яку я тут склала с початком ремонту. Виділила себе на все це тиждень. Ну а там справа така, зʼявиться настрій – буду ходити і радіти, що маю хоч якесь відчуття свята, не зʼявиться – розбирати все це не довго. Дуже зручний варіант.