Кавова середа
Сьогодні була мабуть остання у цьому році кавова середа. Починаються канікули і учні моєї подруги звичайно не збираються працювати над покращенням своїх знань, а значить вона поки не буди їздити на заняття. Звичайно це жодним чином не заважає нас з собаксами поїхати до Бучі і попити з нею каву там. Але ці наші кавові середи стали вже традицією і вносили хоч якусь стабільність в наше життя.
Сьогодні настрій нам спробували трохи зіпсувати. Парковка перед кафешкою зовсім маленька. Коли я підʼїхала, на неї було три авто, причому одне - прямо посередині. Запаркуйся водій нормально і спокійно встали б ще дві машини. Але ніт, йому треба було встати так, щоб нікому більше місця не вистачило. Тридцять+ років за кермом нікуди не поділися і свій тушкан я ледве-ледве, але впихнула. Єдине, виходити довелося спираючись на двірку і притискаючи дупу ближче до вікна. І тут воно почало сигналити. Я навіть не зрозуміла, бо якщо моя двірка і торкнулася його дзеркала, то ледве-ледве. Та й взагалі в таких умовах нормальний водій дзеркала складає.
Але воно відкрило рота! Ах ти ж йожик! Не знаю як для кого, але для мене з моїм стажем водійська солідарність це не просто слова. І сама я ніколи ось так би не запаркувалася, а якщо б і зробила, то, побачивши, що інша машина теж хоче встати, перепаркувалась би, тому що всі можливості для цього були. Але ніт! Воно не тільки встало рачки посеред парковки, але ще й спробувало качати права. Водій молодий, років на двадцять молодший за мене, але верещав як свиня. Я ледве втрималася, щоб не сказати, куди йому слід засунути свої претензії, згорнувши їх в трубочку! Ця вся ситуація - взагалі не про що! Мені і на думку не спаде верещати, якщо хтось, відкриваючи дверну, торкнеться моєї машини. Дивитись на нього було просто сумно - ця ж істеричка комусь буде чоловіком!
Але спотворити нам настій йому такі не вдалося. Ми чудово провели час. Подруга повернулася додому з капцями у вигляді кішок від нас з собаксами (сподіваюся, що її власні гобліни не зітруть їх одразу і вона встигне їх хоч трохи поносити), а ми - з купою смаколиків.
Ах він йожик))). Так і крутиться на язиці: ти права за сало купив, йожик))).
І не кажи! Точно за сало! 😂
Despite a parking dispute with an inconsiderate driver, the tradition of enjoying coffee with a friend brought joy to the day. Moments were filled with laughter, delicious treats, and thoughtful gifts. Even small inconveniences couldn’t overshadow the happiness shared, making the day memorable and keeping the coffee Wednesday tradition alive.
0.00 SBD,
0.04 STEEM,
0.04 SP
Йожик 😆 Мабуть вирішив відпрацювати на вас всю свою акторську майстерність, та переграв 😅
Ні, я в тренажери не підходжу, у мене одразу віддача😂
Думаю він відчув її сповна))
0.00 SBD,
0.04 STEEM,
0.04 SP