Н - наполегливість 😉

Сьогоднішній допис починається зі вчора. Я вже «відзвітувалася» за день, коли написав наш постачальник курчат, що зовсім увечері він буде проїздом і чи потрібні нам курчата для лелеки. Хоча у нас ще трохи є, це не так ситуація, коли відмовляються, адже курчата - це раз на місяць і тут хоч головою о стіну бійся, хоч які технології застосовуй, а яйцям пофігу. Вони точно знають скільки часу їм потрібно, щоб перетворитися на курча. Тож ми поїхали. Сього разу з Умочкою і Тоффою. Але і тут був позитивний момент, бо до цього я типа «прикрасила» клумбу ліхтариками. І ще невідомо, чи згадала б я вийти подивитись, як воно в ночі, а тут мала шанс. В цілому виглядає непогано, мабуть докуплю потім ще.

З вечора у мене копошилася в голові проблема курника, де живуть три бентамки, один півень китайської пухової і один «ніяк не можу зрозуміти хто воно таке є» китайської пухової. Вони там вже почали робити кладку, а я з зими там так і не прибрала. До того ж у мене є думка зробити там підлогу. Чесно кажучи, я б не робила, але маю підозру, що час від часу там зʼявляються щури. Хоча може і ні. Але це не залишає мені спокою. Тож пішла прикинути, що можна зробити, ну й трохи прибрати. Виглядає страшно, але насправді це просто клітка, коробка та кілька пляшок, у яких я приносила куркам воду. Все це я прибрала за 5 хвилин плюс вигребла частину соломи. Солома - це найнеприємніше, адже вона дуже підступна, лізе до носа і горла. Добре ще, що я не маю алергії.

Поприбирала, поставила над яйцями коробку, щоб створити для курки затишок, але не торкатися яєць руками, бо не всі птахи ставляться до цього толерантно. Треба буде ще якось переробити ці палки, на яких вони сплять. Бо їм може і зручно, а от прибирати – неможливо. Ну і стіни побілити треба, це і естетика курячого побуту і гігієна.

Ну і запланувала собі черговий шматочок садка для прибирання. Цього разу - у вольєрі де живе лелека Дзобелло, Зефірка і Султан. Тут у мене ще три штампові троянди. Спеціально сфоткала, як воно виглядає, якщо хтось не знає. Це для ось такого я і планую вирощувати штампи з шипшини. Все прибрала там, пройшлася палицею-копалицею. Гаааарно! Єдина проблемка, у мене там ще хости посаджені і ще дещо. А лелека своїми лапищами все це з ґрунтом змішає. Він просто не дасть рослинам піднятися. Тож треба подумати про якусь огорожу. Знов огорожа( весь сад - паркан, ще паркан, знов паркан….

Поки прибирала, побачила, що виліз ще один морозник. Геть малесенький, цього року квітнути точно не буде. Але це вже в іншій частині саду, там прибирати буду мабуть завтра. Поки накрила його кліткою, щоб, по-перше, лелека його не зламав, а, по-друге, щоб я сама його знов не загубила. Його майже не видно. Теж треба буде для нього якусь огорожу вигадати. Або просто поруч з рослинкою встромити якусь палицю. Треба помітити собі і замовити спеціальні такі садові полиці. Вони і виглядають естетично і не псуються від вологи, практично вічні.