Прогрес з Мисочкою та трабли з Ромкою
День як день. Прокидалася якось ну дуже важко. Я ни дивно, чула, як працює ППО (зазвичай у нас більш-менш тихо. Мабуть тому, що ці літаючі мавпи заходили якось з Ірпеня. Коли вийшла на улицю, стало зрозуміло, що мабуть був ще й дощ, тому і прокидалася так важко.
Тут на мене чекав ще й другий «сюрприз» - Ромашка не вставала. Зазвичай вона завжди встає, коли я заходжу в кімнату, а тут лежить… Перевірили всі лапи - реакція є. Не паралізувало, вже легше. Ну давай, кажу, спробуємо встати. З моєю допомогою встала, навіть на вулицю вийшла. Поки зробила каву, виходжу - лежить. Дубль два. Піднялися, допомогла їй піднятися в будинок. Ну, зрозуміло, приїхали. Мабуть через сиру погоду ще й з лапами загострення. Добре, що вчора я двері в будинок зачинила (до цього залишала відкритими, щоб вона могла вийти). От вийшла б вона вночі, а назад ніяк. І що? До ранку ще й застуда? Ні, кажу, ось тобі одноразові пелюшки, будь лавочка, все сюди., а двері я зачиняю!
Ще новина, сьогодні прорвалася в будинок Миска. Я її не пускала, тому що боялася, що буде конфлікт. Але час від часу вона гуляла з іншими собаксами і вони ніяк на неї не відреагували. Чотирьох найбільш конфліктних я швиденько закрила в кімнатах і Миска бігала по будинку разом з рештою. Єдина проблема - вона одразу спробувала помітити територію. Я звичайно рявкнула, але тенденція мені не дуже сподобалася.
Але насправді тут у головне інше. Мета не в тому, щоб зібрати всіх собакс в будинку, а в тому, щоб не втрачати свідомість від жаху, коли хтось з них проривається на чужу територію. Тож повільно, але с Мискою прогрес є. Власно кажучи, він є і з Жюлі, яка спокійно гуляє з усіма моїми хлопцями, а от з панянками, боюся, так просто не вийде. Все ж такі Жюлі більше Мисочки разах так в два, тож познімати їх, якщо щось, буде не дуже весело.