День для себе

Сьогодні я знов збігла від собакс, щоб зробити їм щасливу маму. Бо коли мама щаслива, то й собаксам краще і сусідам безпечніше. Чи не так? А оскільки розваг у нас не так і багато, то ці три з половиною години, що мене не було вдома, я провела на манікюрі. Черговий раз подумала, як воно так уживається разом в нашому сучасному житті – речі, які просто неможливо порівняти. А з іншого боку я в захваті від цих дівчат, які залишилися тут і працюють. Причому працюють офіційно, а значить роблять свій нехай і маленький, але все ж такі внесок в розвиток нашої економіки.

Дівчата як завжди привітні, смачна кава, затишок. Щоправда генератор вибило щойно перукарка спробувала увімкнути фен. Але така вона сьогодні – сфера краси.

Малюнок зробили одразу новорічний. Мені сподобалося, собаксам мабуть теж. Порадували мене тим, що поки мене не було, не нашкодили, нічого не вкрали і не зіпсували.

Ще поки сиділа в салоні, побачила, що на пошту прийшов мій сертифікат. Це я так вдосконалювала англійську. Не скажу, що прям в захваті від курсу, але «прокачати мозок» ніколи не буде зайвим.

Чесно кажучи, думала, що от повернуся додому і напишу прям позитивний допис. Тим більше, що настрій був дійсно гарній, в процесі ще і комедію подивилася «Різдво з невдахами» з дуже гарними різдвяними картинками і ледь втрималася, щоб не побігти купувати новорічні прикраси.

Але повернулася і прочитала про Запоріжжя. Весь святковий настрій одразу зник. Залишилося лише якесь відчуття порожньої суєтності від всього, що ще півгодини тому здавалося таким приємним.