Жодного куточка без собакси

Прокидається зранку з драконом Мішель на голові. Мішель чомусь вважає, що моя подушка належить саме їй. Якщо це місце раптом опиняється зайнятим (хай навіть і мною), вона дуже дивується. Я так підозрюю, що вночі вона веде таку собі підсувну діяльність, адже не має значення, як я засинаю, прокидаюся я з Мішелькою на голові.

А це зазвичай місце для Печива. Але сьогодні воно було окуповано Пончиком. Зрештою, яка різниця? Пончик дуже схожа на собачку Жужу, разом з якою хазяїн пішки шли з Маріуполя. Жука тоді сильно натерла лапки, але зрештою вони все одне дісталися Києва і сталі героями новин. Пончик дуже пишається, що вона схожа на Жужу і навіть стверджує, що вони родички. Тут я нічого точно сказати не можу, бо саму Пончик ми також підібрали, коли вона бігла по трасі, то може це у них сімейне.

А це наша Фея. Ззовні вона здається кішкою, але в середині душі вона теж собакса. Фейка класна. Зазвичай на зиму вона починає більше їсти не перетворюється на такого собі величезного кошака. Ага, саме так, бо взимку всі вважають її хлопцем, бо вона велика з дуже серйозним виразом морди. Але насправді вона та ще муркотуха, дуже добра та лагідна.

А це просто упс… І цього упс звуть Бакс, бо він вміє відчиняти двері. Якщо я забуваю повернути ключ, то буде ось такий капець. Причому через цей капець я сьогодні ледве інфаркт не спіймала! Закрила всіх, ходимо з Жюлі (та, що евакуювали з Покровську) прибираємо двір. І тут, людоньки!, бігуть всі! Я ледве їжачка не народила, бо думала, що зараз точно буде бійка! З моїми хлопцями Жюлі знайома, але не з дівками. А вони у мене такі - у кожної своя куля в голові. Але на диво нічого не сталося. Я звичайно швиденько всіх загнала назад в будинок, Баксу в котрий вже раз пообіцяла всі страти єгипетські (що він, звісно, проігнорував). Але насправді перелякалася, що ну його нафіг! Якщо почнеться конфлікт, то мені самій розігнати собакс нереально. Це ще одна сторона життя з ними. Зі сторони це може і виглядає мило типа «ах які дружні собакси», але контрольну неможна вимкнути ні на секунду 😉