A Post To Collect Donations

Я збиралася писати пости щодня, щоб підзбирати монет, які виведу для збору на квадроцикл. Але вчора пропустила день — мала подію на фестивалі "Книжкова країна" на ВДНГ. А до події — робота в офісі з 08:00 до 18:00, а після події — легенька пиятика з літераторами.

Отже, про подію. Видавництво Фоліо домовилося із фестивалем про презентацію книжки "Незламній" в рамках 4-денного фесту, на перший же день. Бути на презентації погодилися чотири співавтори: я, автор ідеї книжки Віталій Бирчак, поет Олег Вишиванюк та фотограф Олексій Самсонов.

---

Коли на годиннику була за 5 хвилин 7-ма вечора, на нашу презентацію, крім друзів, знайомих та організаторів фесту, ще ніхто не завітав. Тож у мене почалась легка тривожність. Втім, вона тривала недовго. Адже для себе я вирішила: нічого страшного, підемо всі разом вип'ємо сидру. Хіба це перша презентація, на яку майже ніхто не прийшов? Але о 19:10 у зал почали сходитися люди, і о 19:15 зал уже заповнився наполовину. Ми почали нашу презентацію саме тоді. Було класно, навіть цікаво – бо щось нове я почерпнула для себе з розповідей фотографа Олексія Самсонова (адже з ним мала лише одну-єдину презентацію книжки ще минулого травня).

В нас купили чотири книжки – і це гарний результат, оскільки на продажі ми не сподівалися. Чому я наголошую, що купили у нас, а не у видавництва Фоліо: тому що ми заздалегідь викупляли партію книжок за зниженими цінами і маржу завжди донатили на потреби ЗСУ. В принципі, ця книжка першочергово і має саме таку місію — збирати донати; тільки другорядна її роль – якась художня цінність і культурна місія.

Після події ми пішли пити сидр і наливки з іншими друзями-летіраторами (поетками та літредактовами) у наливайку "Білий налив", яка знаходиться прямо на території ВДНГ. Думаю, алкоголь там неякісний, тому що сьогодні увесь день мене страшенно болить голова.

Через жахливий головний біль я не могла займатися перекладами, тож втратила цілий день: завтра і в неділю треба надолужувати на повну силу. Також сьогодні мене болять очі, тому я хочу почитати саме паперову книжку — а не дивитися в жоден з екранів (в тому числі телевізор). Випадково побачивши удень пост @inber про Сильвію Плат і маючи таку ж книжку, я вирішила почитати саме "Під скляним ковпаком".

Із поганих новин ще є така: завтра у нас робочий день, і керівництво чомусь вирішило повідомити про це близько 18:00 сьогодні — коли всі вже були на старті починати свій вікенд. Але нічого страшного. Як я вже сказала, я тихенько сидітиму і займатимусь не робочими обов'язками, а своїми перекладами Інід Блайтон. На цьому прощаюся з вами. Всіх благ.