«Відроджений дракон» (The Dragon Reborn) 1991

Привіт друзі. Як і прогнозував – завершив прослуховування книги Роберта Джордана «Відроджений дракон» (англ. The Dragon Reborn), що являється третьою книгою в циклі романів «Колесо Часу».

Книга настільки велика, що по ходу прослуховування виникало бажання зробити кілька поміток про що, після її прослуховування, хотілося б розповісти обов’язково.

Першою і найважливішою були сни. Точніше весь той унікальний світ Тел'аран'ріод в якому можуть гуляти герої, що мають здібності до ясновидіння. Крім дуже цікавої для мене теми снів та ясновидіння тут ще й відкривається окрема підтема – мандрування снами. Величезну частину книги приділяється цим питанням і це кайф.

То Перрін то Егвейн раз за разом відправляються у цей оригінальний світ. Я не самий великий знавець фантастичних світів, та думаю подібні речі ніде не описувались раніше. Пошукав у мережі і таки правда, Роберт Джордан Тел'аран'ріод описав як паралельний шар реальності, що пов'язаний з усім світом. Місце, де думка швидша за рух, а середовище має свої чіткі закони, небезпеки й наслідки.

Іншою, дивучою особливістю «Відродженого дракона» була майже повна відсутність Ранда Алтора. Дуже неочікуваний хід, для книги із такою назвою.

Натомість, абсолютно в новому світлі постає Мет Коутон. В такому світлі, мет перемагає Лана у віртуальному поєдинку за титул улюбленого персонажу книги. Слухаючи уривки з Метом я неодноразово відмічав, що в ці моменти сиджу та сміюсь :)

По суб’єктивним враженням книга «Відроджений дракон» поступається попередній "Велике полювання" із серії «Колесо часу» за цікавістю, яка на мою думку переплюнула «Око Світу». Порівнювати із «Оком світу» не стану, так як це було досить давно і явної переваги чи явного обвалу цікавості я не помітив. Єдине, після третьої книги виникло питання, а чи не завершити прослуховування циклу, чого не було після двох перших.

Якось так. Дописую в 00:00 і спатки, можливо кудись відправлюсь у своїх снах.