Понеділок день важкий
Добрий вечір! Щось понеділок знов якось невдався тобіш вроді і норм день пройшов але якось все одно не то. Цей тиждень ми ходимо до школи хоча надіялась що ми будемо онлайн. Так як колись говорили. Але вчителька написала що ми ідемо до школи.
Ранок, сбор і школа. Як завжди по путі в кафе по невеликий шматочок адреналіну це кава. Потім робота , робота та дім. Де знову робота. Прки чекала малого зробили хатні справи що встигла. Потім з сином на гурток. В ту середу ми не захотіли шити ляльку але інши робили.
В цей час ми робили іншу справу. Крутили та склеювали бумагу. Для чого поки невідомо но іграшка пов'язана з одним із церковних свят
Зробили тільки заготовки і в середу також буде. Потім будем збирати все докупи. Це все зайняло весь час який ми перебуваємо там. По приходу до дому якось наче сил не маю. Щось невідомо що це. Можливо завтра буде краще коли відпочину
Та ну гарно, що дітей привчають руками хоть щось робити. Не тільки ж в телефонах залипати...
Це точно. Зараз дітей взагалі важко чимось зайняти
та все одно було б гарно то робити. Бо це ж майбутнє.
От би у японців перейняти навик цього. Нація, якою я захоплююсь. З великої літери люди.
Хоча, у них теж не без перекосів все, авжеж... Мабуть і правда, всюди гарно де нас нема))
Але треба робити гарно там, де ми Є!
Японці то взагалі на кілька десятків років вперед ідуть