Я замріяний не те слово
Всім привіт! У мене стількі планів було га сьогодні але не судилось зробити їх у всі. День розпочався як завжди, відвела сина до школи і швиденько на остановку. Мені треба було попасти в управління віддати виклик до сесії. Автобус я чекала хвилин 20 і ось почали їхати, а мене вде почало нудити.
Не дуже полюбляю кудись їхати, мені краще ходити по місцевим вулицям і так далі. А ось на кшталт їхати для мене великий шок. Можу за неділю себе настроїти , і то стане погано в дорозі. Ще такий автобус повільний, а ось їду в машині чи маршрутці норм.
Поки я доїхала думала впаду тап, та ще спека така. Розпочалось сезон вонючих, не бритих пахв. Коден тулиться, куча людей бе бе бе. Струдом дотерпіла і під кінець розболілась голова, прийшлось пити таблетки. Довще їхала чим вирішувала робочі моменти. Зато квітів зробила фотографій.
В мене ще така привичка, як буваю у центрі завжди беру каву. Вона там смачніша чим у нас хоча і ціна не із дешевих. Але воно того варте.
Приїхала до дому, син вде прийшов зі школи. А далі все як завжди хатні хлопоти до самого вечора. І ще я нарешті зроьиоа останю контрольну , вийшло не на стільки сторінок як говорилось. Набагато меньше, але вся інформація повторюється смисл писати одне і теж. Так що на високий бал не претендую , головне що не 2 буде.
Всім тихої ночі
Я тпак само взхагалі не любитель кудись їздити (хіба що власною автівкою, але мені вже давно не можна сідати за кермо, тож хіба що чоловік вільний), тож скрізь ходжу пішки. Якщо я можу дістатися до місця пішки за годину - піду))
Теж полюбляє пішки ходити. Так хоть можно зазирнути в якесь місце, побачити цікаве. Ща разом і зробить фото при случаї можно.
От світлини зробити я кожного разу забуваю, а потім приходжу додому і думаю, та що ж таке, я ж стільки всього пройшла, зараз могла б мати матеріал геть для всіх блогів))