Мій ранок.

Всім привіт. Чомусь мені здалося, що @cranium, хоче щоб я розповіла про свій ранок. Сьогодні, я прокинулась за декілька хвилин, до того, як увімкнули електроенергію. Це - відбувається на протязі всього тижня. Так співпали графіки, я думаю, що в цьому є щось магічне, та це - звичайний збіг. Прокидатися зі світлом, дуже приємно.

(Фото для обкладинки, воно - не про сьогодні.)

Після пробудження я зробила каву і сіла за написання допису. Вчора, перед сном дивилася ютуб, роздавши інтернет з телефону на ноутбук, думала він не потягне відтворення відео, але все вийшло і я переглянула, що хотіла. Дивилась - «Підводну Одіссею команди Кусто». Про Антарктиду. Одіссея складалася з чотирьох випусків. Один з них звався «Вогонь та лід». В ній розповідалося за місцевість яку добре описує його назва.

Це - кадри з цього вулканічного острову, де зустрічаються дві могутні сили природи - вогонь та лід. А Song of Ice and Fire.

В цьому місці є локація яку називають «Ворота в Пекло»/«Глотка дракону», що остаточно запевняє мене, що це місце символічний «нижній світ».
Згадую цитату з книги «Sorrows of Satan» про зловіщу Зірку «Алголь».

Не знаю чи Ви памʼятаєте цю подвійну, затмінну зірку. Яка, мені нагадує лід та полумʼя.
Для мене все - дуже символічно.

Під ранок я побачила у сні Антарктиду, вдень по ній гуляли пінгвіни, серед них була одна закохана парочка, що так мило обіймалася…

А коли наступила ніч і стало темно, над кригою, де гуляли пінгвіни піднялася рука з мечем, що розрізала її на чотири частини, після чого вони розійшлися в різні боки. Було відчуття, ніби це зробив сам Сет — єгипетський Бог хаосу, аналог християнського «анти Бога». За ним помічена звичка розділяти ціле на частини.

Антарктида, нижній світ, пустеля, ну точно земля Сета.

Допис написано, кава охолола. Усім гарного дня 🥰