Книжковий хробачок, огляд 98: Один за одним - Little bookworm, review 98: One by one

Доброго ранку, шановна спільното!

Сьогодні в мене черговий огляд на книгу, і цього разу це книга Рут Веа "Один за одним".

Вирішили з дівчатами швиденько перечитати все свою одноразову літературу, щоб віддати її барахолці на перепродаж, тій, що потім віддає кошти на підтримку ЗСУ. Під одноразовою літературою я маю на увазі трилери, бо коли вже один раз знаєш кінцівку, то перечитувати вже не будеш. Тож читаємо, по книжці в день.

Швиденько розповім про сюжет. Компанія, яка запустила на ринок застосунок, за допомогою якого ви можете відслідковувати музику, що зараз слухають інші користувачі, вирішує зробити собі корпоратив в горах з лижами та сноубордами.

Погода псується, та зрештою на будиночок сходить лавина, і вони виявляються там заблокованими від зовнішнього світу, майже без звʼязку. До того ж перед тим, як це сталося, одна з жінок зникла на чорній трасі.

Наступного ранку вона знаходять одного зі своїх мертвим над чашкою з кавою. Його ноутбук лежить поруч розтрощеним. Вони не можуть визначити, чи то вбивство, чи то самогубство. Через якийсь час мертвою знаходять ще одну дівчину, цього разу вже напевно задушеною подушкою.

Зрештою вони вирішують, що треба якось вибиратися, розділяються на дві групи, одна планує спуститися в сіло внизу, інша - піти до сусідньої бази. У будинку лишаються тільки дві дівчини з травмованими кінцівками. Тобто вбивця в одній з трьох груп, треба здогадатися, в якій.

Прочитала без великого задоволення, просто щоб не віддавати не читаючи, бо мені оце ніколи не було цікаво здогадуватися, хто ж вбивця. Хоч всі один одного повбивайте - мені якось байдуже. Книга на 4 з 10, і я її віддаю, але хоч прочитала.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Today I have another book review, and this time it's Ruth Weah's One by One.

The girls and I decided to quickly reread all of our disposable literature in order to give it to a flea market for resale, the one that then donates the funds to support the Armed Forces. By disposable literature, I mean thrillers, because once you know the ending, you won't want to reread it. So we read a book a day.

I will quickly tell you about the plot. The company that launched an application on the market, with which you can track the music that other users are listening to, decides to have a corporate party in the mountains with skis and snowboards.

The weather deteriorates, and eventually an avalanche descends on the house, and they find themselves there, blocked from the outside world, with almost no communication. In addition, before this happened, one of the women disappeared on the black track.

The next morning, she finds one of her own dead over a cup of coffee. His laptop lies crushed nearby. They cannot determine whether it is murder or suicide. After some time, another girl is found dead, this time probably suffocated with a pillow.

In the end, they decide that they need to get out somehow, they split into two groups, one plans to go down to the village below, the other - to go to the nearby base. Only two girls with injured limbs remain in the house. That is, the killer is in one of three groups, you have to guess which one.

I read it without much pleasure, just so as not to give it away without reading it, because I was never interested in guessing who the murderer was. Even if you all kill each other - I somehow don't care. The book is 4 out of 10, and I am giving it away, but I have read it.

With love, your Foxy