Тршки про життя — A bit about life

Доброго ранку, шановна спільното!

Отже, третій день в сталкерi, і наче режим в мене потроху вирівнюється. В принципі не так і складно зранку вставати, коли на тебе чекає щось приємне. Головне буде це втримати, коли чекати буде вже не таке приємне, коли доведеться боротися з браком натхнення, котрий в мене все ще є. Але щось вигадаю.

Вирішила посидіти вдома до кінця тижня. Може і не найкраще моє рішення, але точно й не найгірше. Тим більше що дупа дуже болить від неймовірної кількості уколів, що їй дістається, і тренуватися відповідно не дуже хочеться. А ще в мого лікаря перманентна істерика, що я зроню тиск і розшибуся. Тож вбиваю двох зайців.

Точно знаю, що для моїх текстів ось так іноді нічого не робити точно дуже корисно. Мозок відпочиває і потім видає щось цікавеньке. Сподіваюся, що так буде і цього разу.

Тим більше за вікном суцільні дощі, тож це ще один аргумент до того, щоб нікуди не йти. Собаки мене підтримують, ховаються під ковдрою. Ну, і я сховаюся. Потроху роблю якісь хатні справи, але знов ж таки, не навантажуючи себе.

Сподіваюся наступного тижня вже бачити неабиякі результати від лікування і повернутися до активного життя.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

So, it's the third day of Stalker, and it seems like my regime is gradually leveling out. In principle, it's not that difficult to get up in the morning when something pleasant awaits you. The main thing will be to keep it up when the waiting is no longer so pleasant, when I have to fight the lack of inspiration that I still have. But I'll think of something.

I decided to stay home until the end of the week. Maybe not my best decision, but definitely not the worst. Especially since my ass hurts a lot from the incredible number of injections that it gets, and accordingly I don't really want to train. And my doctor is constantly hysterical that I'll drop my blood pressure and get sick. So I'm killing two birds with one stone.

I know for sure that sometimes doing nothing is definitely very useful for my texts. The brain rests and then produces something interesting. I hope that it will be like this time too.

Especially since it is raining outside, so this is another argument for not going anywhere. The dogs support me, hiding under the blanket. Well, I will hide. I'm doing some housework a little bit, but again, without straining myself.

I hope to see some great results from the treatment next week and return to an active life.

With love, your Foxy