Похід до Плащаниці

Більшість людей йде до Плащаниці у п’ятницю ввечері, але вчора я була дуже зайнята, мала купу різноманітних клопотів, тому цей похід ми відклали на сьогодні. Загалом я люблю ходити до Плащаниці саме у суботу, бо тоді в церкві дуже мало людей і точно немає черги.

---

День сьогодні у мене був вщент забитий кухонними справами - потрібно було багато чого приготувати. Частину справ я владнала до обіду і ми всі троє зібралися до церкви. Як я і сподівалася, людей у храмі майже не було, лише сиділо кілька чоловік. Ми без затримки відвідали Ісуса, після чого сіли на кілька хвилин посидіти на лавці.

Після нас приходили поодинокі відвідувачі і теж йшли до Плащаниці. А ми тим часом мали час порозглядати храм із середини.

---

Наша церква доволі стара, їй 154 роки. Це дерев’яна споруда і вона вражає своїми розмірами. Із середини вона розписана фарбою просто по дереву. Але зараз вона потребує реставрації.

У нашій церкві є дві плащаниці - стара і нова. Цього року була виставлена стара. Я точно не знаю скільки їй років, але вона була ще коли до церкви ходила моя прабаба. Відтак я думаю, що вік плащаниці наближається до 100 років.

Біля церкви красується ось така нова дзвіниця:

---

Стара була дерев’яною і не витримала випробування часом.

Після церкви ми ще пішли на цвинтар, який розміщений поруч. Я хотіла відвідати могилу моєї бабусі.

Після походу до Плащаниці мене знову чекали кухонні справи. Зокрема ми з Даринкою зробили писанки. Ми не розмальовували їх, на жаль на це не було часу. Ми пішли простішим шляхом і використали плівку з орнаментом чи малюнками. Даринка вибрала які саме орнаменти ми будемо використовувати, а потім я по одному занурювала майбутні писанки у окріп.

Далі ще було запікання сиру, приготування голубців та багато іншого. Одним словом, до свята я підготувалася.

Мирного Великодня вам!