Харків у складі Новгород-Сіверського князівства

Вітаю шановна спільнота! 💙💛

Я починала вам розповідати легенди виникнення міста Харків. Іншим літописним містом, з яким може бути пов'язана давня історії Харкова є Донець - одне з міст Новгород-Сіверського князівства.
Починаючи з 10 століття місто входило до складу Київської Русі, виступаючи не тільки великим торгово-ремісничим центром, а й стратегічно важливим форпостом на південних рубежах держави.
Саме в Донець прибув, після втечі з половецького полону в 1185 або 1186 році новгород-сіверський князь Ігор Святославович.
Ці події лягли в основу «Слова о полку Ігоревім». Історія Дінця припинилася в 1239 році, після нападу на нього монгольського війська.

Залишки давньоруського міста виявили під час дослідження Донецького городища - пам'ятки археології, розташованого на високому березі річки Уди. Сьогодні це частково територія Новобаварського району Харкова і околиця селища Покотилівка.

Донець розташований в 10 км від Харківського городища, на місці якого в 17 столітті виник сучасний Харків. Тому деякі вчені вважають, що в 11 столітті тут могли існувати два давньоруських міста-супутника. Часто удільні князі засновували свої форпости не в всередині існуючого поселення, а біля нього, як правило на узвишші води. Донець, в такому випадку, виступав князівським оборонним пунктом, а перевершуюче його за розмірами Харківське городище населяли ремісники і простий люд.

Донецьке городище — багатошарова пам'ятка археології національного значення, що розташована на високому мисі правого берега річки Уди на території міста Харкова. У відкладах культурного шару зафіксовані різноманітні археологічні матеріали в широкому хронологічному діапазоні від епохи бронзи і до давньоруського часу. Городище складається з дитинця і посаду (Селища А, Б, В). У VIII—XIII ст. н. е. Пам'ятка пов'язується із літописним давньоруським містом Донець, яке згадується в Іпатіївському літописі під 1185 роком і куди, згідно з літописом, втік з половецького полону князь Новгород-Сіверського князівства Ігор Святославич влітку 1185 або 1186 року.
Занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією — національного значення, за видом — археологічний, має охоронний номер — 200001-Н.

Перші невеликі археологічні розкопки на Донецькому городищі були проведені в 1902 році В. О. Городцовим під час екскурсії учасників XII Археологічного з'їзду у Харкові. У 1929 році О. С. Федоровським під час охоронних розкопок на території посаду було виявлено ряд археологічних комплексів, пов'язаних з ремісничим виробництвом. У 1955 році систематичне дослідження пам'ятки було відновлене експедицією Харківського державного університету під керівництвом Б. А. Шрамко. Масштабні розкопки на території дитинця і прилеглих територіях посаду проводилися з 1955 по 1962 рік. У 1978 році охоронні роботи на городищі проводив О. Г. Дяченко. У 2003 році розвідки і розкопки були проведені експедицією Харківського національного університету на чолі з В. В. Скирдою.
Під час багаторічних досліджень на Донецькому городищі був отриманий різноманітний археологічний матеріал у широкому хронологічному діапазоні від епохи пізньої бронзи до Середньовіччя.
Цікаво ще те, що з Донецьким городищем відомий історик Б. О. Рибаков ототожнював половецьке місто Шарукань.

Так, в кінці 19 століття історик, професор Харківського університету Микола Аристов висунув теорію про те, що наше місто виникло на руїнах Шарукані - легендарної половецької фортеці. Точних відомостей про місцезнаходження міста практично не збереглося, а інформація наявна в літописних пам'ятках по-різному трактується істориками.

Вважається, що Шарукань існувала в 11 - 13 століттях і представляла собою зимову стоянку половців. Забудова міста складалася в основному з юрт кочівників і нечисленних кам'яних будівель. Крім половців місто населяли також алани (іраномовні кочові племена). У 1111 році об'єднане військо князів Київської Русі на чолі з Володимиром Мономахом взяло місто. Після чого почався поступовий занепад Шарукані. Остаточно місто спорожніло коли було повністю знищено монголо-татарами в 1223 році. Населення покинуло це місто і більше не поверталося туди.

На жаль, історики досі не можуть визначитися з місцезнаходженням Шарукані. Вчені висловлюють різні припущення щодо його розташування, розміщуючи його то біля Чугуєва, то біля Зміїва, то в районі села Рогань, а то й на місці самого Харкова. Є також припущення, що Шарукань знаходилась у районі селища Райгородок, що біля Слов'янська на Донеччині. Як би там не було, але половецьку столицю Шарукань ще доведеться комусь знайти.

Від мого дому Донецьке городище зовсім недалеко, десь з 5 км. Влітку ми часто виїзжаємо туди подихати травами, або подивитись на зірки піздно ввечері.

Тож завітайте до нашого славного міста Харкова та відвідайте всі його славні місця.
Ласкаво просмо! 💙💛