Одне киценя, друге, третє - та скільки ж їх там ще...

В кінці весни бігала кішка з животом, я розповідав тут, та якось помітив я що живота нема - але і киценят нема - а так хотілося....

Коли це ось побачив я одне - ну хоч одне думаю, вона його ото була показала - потім знов сховала. Я тримав за дверима щоб більш не занесла, бо носила туди-сюди...
Пройшов мабуть місяць, коли вона його знов витягла на оглядини)), повзало туди сюди. затягла в куток кормити
Думаю - загляну....
ВАУ - так воно не одне!!!!
А куток темний - придивляюся, так їх і не два...
Три!!! - Та ні...
Чотири!!
Та ні - їх п'ятеро!!!
Як же вона їх так довго ховала!!!
Я весь цей час думав що там лиш одне киценятко.

Ми давай кішку по посилений пайок - курятину/сосиски, хто ж знав що так багато киценят.
Ще й краплі для очей довелося купляти, бо майже у всих позакисали очі.

Довго були в хаті, за першими дверима - важко було надвір приучити, та за тиждень звикли.

Правда одного разу якийсь собака позаганяв їх за ніч - шукаємо - а їх нема, от лихо - то пусто, то густо.
Погорювали день два - а вони й прийшли.
Знайшов їм клітку-коробку, на ніч стали туди ховати.
А одного разу лінь була - не сховав ніхто((
Знов нема, десь одне нявкало - та ніяк не знайшли.
День нема, два нема, три нема...ну все...мабуть так забігли що й дорогу не найдуть.

А вони, як і кішка, до сусідів через дорогу втекли і там підживлювалися.

Одне тітці одній віддали, одне десь як ото забігло так і не вернулося (правда я на днях його таки бачив - у сусідки стало жити, чи то здалося)

Словом тепер їх троє - але ж всі кицьки(((, а так хотілося котика. Бо куди ж весною тих 20 котят дівати буду))

Кому киценят віддати?)))