Історія українця | Збій

Добрий вечір!

Є такий вислів - не біжи поперед потягу, так кажуть щоб люди не йшли на упередження. Десь я з цим вислівом згодна, але в моєму випадку я роблю навпаки. Не те що біжу поперед потягу, а лягаю на рельси та чекаю. Все тому, що помітила збої. Війна нас навчила розраховувати кроки наперед. Люди колись закуповували павербанки та ліхтарі, бо часто були блекаути, я купила аж три павербанка та обвішала всю квартиру ліхтарями. Цим нас не залякати, бо ми і в темряві бачимо, що росіянці пі..ари. Не знаю чи можна матюкатися в постах. Бачила, @antorv, @olesia, @darina14 та інші дозволяють собі це, і я вирішила використати трохи матюків. Не такі вже це й матючча, скоріш від душі сказане).

Так от я і нещодавно почала рахувати кроки вперед, почала вдень скачувати серіали щоб вночі переглядати коли не можу заснути. Дуже часто після одинадцятої вечора мій вай фай пише на моніторі телевізору "збій підключення". Що саме цікаве, мобільний інтернет працює, а вай фай вийо.. ну я щоб не дивитися з телефону фільми, скачую їх на свій ютуб канал та потім з телевізора переглядаю. Такий лайфхак, хоча я ні для кого не відкрила секрет).

А ще мій акаунт почав рости! Радість аж через край! У мене майже 100 стімів в силі). Війна навчила радіти дрібницям. Колись давно як була скрутна ситуація з початком війни, я понизила та вивела всю силу, про що зараз трішки шкодую. А з іншого боку, ця сума допомогла вирішити деякі питання. Тож тепер я стабільна більш меньше, і буду починати все з нуля. Тяжко, але ніхто не обіцяв легкого росту.