Про плани, які летять шкереберть. Сюрпризи від енергетиків.

Сьогодні неочікувано дали більше світла. Можливо, тому що вчора взагалі писали, що світла не буде. Типу компенсували переляк)). От і неочікуване світло. Збився весь план на сьогодні)). Таке відчуття, що я незадоволена)). Та так воно і є. План полетів, прийшлося робити у два рази більше: і те, що запланувала без світла, і те, що запланувала зі світлом. Звичайно, нічого не встигаю, тому маємо що маємо.

На дворі яскраво світило сонце, наче справжня весна, незважаючи на мінусову температуру. Коли в кімнаті я сіла навпроти сонячного проміння, воно віддавало теплом.

Коти теж полягали на сонечку, грілися. Дивлюся на котів — їм взагалі байдуже на графіки й плани. Розляглися в сонячних плямах на підлозі й просто насолоджуються моментом. Треба в них повчитися такому спокою.

Нам сьогодні потрібно було принести воду, тож ми з сином зібралися і пішли в магазин.

Погода стояла неймовірна!

Зайшли до канцелярського магазину купити копірку для навчання малювання для малого. Здавалося б, звичайна копірка, а скільки радості!)) Малий у захваті.)) Зараз такі прості речі допомагають відволіктися від усього, що відбувається навколо. Він вчиться малювати по книжці. Там є урок, як малювати обличчя. Треба переводити портрет через копірку, а точніше — щоб «набити руку» малювати обличчя. Потім почне все виходити. Хоча в нього вийшло намалювати обличчя з книжки, він хоче мати хист у цьому. Тож купили йому копірку та пішли додому.

Потім почалися уроки. Звичайно, я беру в цьому участь. Син зробив не так багато за сьогодні, тому що дали світло і він захотів погратися на комп’ютері. Хай грається. Уроки буде робити, коли світло вимкнуть. Тож залишилося десь 20 хвилин, і світло вимкнуть. Почнеться наш звичний вечір при ліхтариках та за планшетом. Будемо наздоганяти те, що не встигли, поки «зависали» в комп’ютері.