Весільні дзвони полетять

У місячному промені тріпоче зимна ніч.
Я у полоні споминів, але не в тому річ!..
Життя, неначе іскорка, у всесвіт кане вмить,
Лише кохання блискавки довіку не згасить!

Дивлюсь я в очі карії і серце завмира.
Як добре буде в парі нам! - Навіки геть жура!
Поглянь, нам доля вишила кохання полотно...
Казковійшої вишивки не бачив я давно!

В рожеві диво-пелюстки твій сполох загорну!
І ніжним дотиком руки на радість оберну.
Гарячим серцем напишу тобі чарівний блюз...
Цілунками заворожу славетнійшу із Муз!

До ніг тобі я простелю мережаний рушник!
Впаде сльоза з повік твоїх на полотно доріг...
Весільні дзвони полетять, мов солов'їний спів,
Щоб наші долі поєднать аж на віки віків!

ГАРНОГО ВСІМ ВЕСНЯНОГО НАСТРОЮ!

С теплом душі, ваша @tinochka2 - Валентина Бородай

Зображення з фонду інтернету