THE DIARY GAME: Позаплановий лікарняний

Всім привіт. День мій почався з того, що я ледве встав з ліжка, і зрозумів що на роботу ми з дівчиною нікуди не підемо, бо захворіли. Я вже так давно не хворів і до останнього не хотів брати лікарняний. Бо хотів повторити минулий місяць, де я відпрацював 280 годин, але цей лікарняний все зіпсував. Ну нічого, думаю краще не вийти 3 дні на роботу, чим потім ще сильніше захворіти та відлежуватись більше неділі.

Прокинулись приблизно о 20:00, з цією нічною зміною дуже плутаємось в часі. Начебто в вечері спати треба лягати, але розумієш що твій день(чи ніч) тільки починається і тому треба щось робити. Звісно ми нічого не робили, бо просто не мали сил, тому трохи поїли, до ранку валялись та дивились серіал.

Сніданок о першій ночі

До речі, мені дуже подобається як ми їмо, майже правильне харчування. Іноді проскакують різні піци та бургери, але ми домовились дуже рідко замовляти доставку до дому, бо дуже багато грошей на це йде.

З ранку ледве зібрались, бо обидва почали температурити, але йти по справам потрібно. Дівчині треба було вирішити питання з документами, та і взагалі в магазин сходити.

Коли сиділи в черзі, зустріли дуже цікаву бабусю, вона була в черзі перед нами(і єдина, окрім нас). Знаєте таких бабусь, які з самого ранку кудись постійно їдуть на маршрутці чи автобусі, так ось, здається я знайшов таку у Польщі. Короче, вона сиділа довго, потім в рандомний момент встає і каже " так, всім до побачення, я додому". Думаю її місія виконана до завтрашнього дня).

Вирішення питання з документами пройшли дуже добре. Навіть краще ніж ми сподівались, бо це були дуже важливі документи. На радощах ми вирішили трошки прогулятись. Пройшовши може пів кілометра наш стан нагадав про себе, і тому ми вирішили повернутись, але фоток трохи наробили.

Тут ще ми +-добре себе почуваємо

Доречі не таке й вже погане місце. Треба буде коли одужаємо, обов'язково ще прогулятись. Але моментами дуже нагадує моє місце народження, дуже багато покинутих будівель та магазинів.

Час йти в магазин. Чомусь для мене це завжди найдовша частина. Коли ми заходимо в магазин, не важливо в який, продуктовий чи одягу, у меня там так довго тягнеться час, що можна з глузду з'їхати. Але в цей раз все дуже швидко закінчилось, начебто взяли небагато, а вийшла трохи велика сумка. На дорогу додому в нас сил не вистачило, тому ми визвали таксі. Доречі, с приводу таксі. Тут воно дуже дешеве, якщо порівнювати з міським транспортом, то виходить трохи більше ніж міський автобус.

Приїхали додому ледве живі, цей вихід з дому дався нам важко, представляю, що було би, якщо ми все ж таки пішли на роботу. Мало того що 12 годин працювати, так ще й пройшов би 30к кроків.

Перекусили моєю улюбленою куркою гриль, з чосноковим багетом, та вляглись відпочивати. Зізвонився з старим другом, з яким не спілкувались майже рік, трохи пограли разом, вже і спати скоро треба.

Всім дякую за увагу, до зустрічі!)