І знову сніг... і дощ

Привіт, друзі! Учора в коментарях до мого допису писали, що в нас багато снігу. Але сьогодні зранку його стало ще більше! Сніг справді падав — пухнастий, м’який, білесенький — просто як узимку. Можна було кататися на санчатах!

Я так і подумав: як тільки дружина повернеться з міста — поїду з дітьми кататися. Вона поїхала виривати зуб, бо кілька днів її сильно боліла "вісімка"— вона не підлягала лікуванню. І от, думаю, коли вона приїде, то ми втрьох гайнемо на санчата, бо це ж справжній прикол — у квітні кататися на санчатах! Узимку ж таких днів, коли можна було кататися, можна було перерахувати на пальцях. А тут — такий шанс. Ще й красиво!

Але поки дружина повернулася, сніг перейшов у сильний дощ. І хоча сніг ще не встигло змити повністю, він став настільки вологим і мокрим, що прогулянка була б, як мінімум, неприємною. Навіть якби дощ перестав, кататися на санчатах у калюжах — задоволення таке собі. Ще й ризик застудити дітей. Тож я цю ідею зрештою відкинув. Але шкода — було б прикольно зробити кілька фото дітей на санчатах у квітні!

До вечора дощ майже повністю змив увесь сніг. Усе подвір’я, газон, сад — усе в калюжах. Це, щоправда, й добре: земля гарно нап’ється вологою перед початком польового сезону. Бо не вистачало ще, щоб весна стартувала зі спеки й посухи. А так — усе гаразд, земля зволожена.

А я після паузи повернувся до монтажу ОСБ-плит на горищі. Сьогодні закінчив укладати їх на підлогу, залишив лише отвір під люк. Люк я вже замовив і купив разом із драбиною — вчора привіз його зі швагром (про це я вже писав). Монтувати люк буду вже тоді, коли будемо класти вагонку на сходовій клітці, бо люк має бути врівень із нею. Ще не знаю, на якому саме рівні вона буде, тому поки чекаю.

Також хочу запінити монтажною піною усі шпарини — у тих місцях, де плити не ідеально стикуються між собою або зі стінами та дахом. Це, по-перше, для кращої звукоізоляції, а по-друге — щоб нічого не провалювалося вниз на вагонку, якщо на горищі щось зберігатимемо. Але мій монтажний пістолет забився після використання старих балонів. Уже не пам’ятаю, хто його так «доглянув», але навіть промивач не допоміг — доведеться купити новий.

Як тільки буде новий пістолет — запіню всі шви й нестиковки, після чого можна буде приступати до прибирання другого поверху: винесу зайві речі на горище і приготую все до наступного етапу — укладання вагонки на стелю.

А ще сьогодні діти «протестували» нову підлогу на міцність. Хоча, звісно, найкращий тестер — це я зі своїми 100 кг 😄. Діти просто потішилися новою локацією в будинку. Щоправда, Маркіян боявся лізти по драбині — я ледве його вмовив. Але коли вже заліз — то злазити не хотів. Гралися там щонайменше 20–30 хвилин, поки я прибирав і пилососив тирсу після роботи лобзиком.