Квіти для дружини

Сьогодні був день народження дружини. Я пишу сьогодні, бо коли я розпочинав цей допис, було за п'ятнадцять хвилин дванадцята, хоча я не сумніваюся, що закінчу я писати пост вже точно наступного календарного дня)).

Я традиційно дарую її тюльпани цього дня і так якось склалося, що навіть війна цьому не завадила, але тут просто пощастило. Але дружина вже кілька разів казала, що припинить святкувати свій день народження, через дивну серію збігів, коли того дня чи десь поруч ставалися трагічні та сумні події. Вперше це відбулося у 2014 році, коли на Майдані почалася бійня, правоохоронці відкрили вогонь по протестантах і тоді за кілька днів 18-20 лютого загинуло понад сто людей (власне Небесна Сотня). Коли ці трагічні події трохи зблідли у пам'яті, у 2022 році розпочалася Велика війна всього через декілька днів, а саме 18 лютого було вже насичене атмосферою неймовірно тягучої тривожності і, чого там приховувати, страху. Бо перша дата вторгнення була призначена трохи раніше але щось там хуйло трохи помудрувало і вирішило трохи перенести початок війни.
А вчора в лікарню потрапила бабуся дружини з мікроінсультом. Зараз її стан здоров'я стабільний, капають, але похвилюватися довелося.

А я сьогодні вирушив у квест з вибору квітів для дружини не сам, а до мене вперше приєдналася донечка, я також вирішила подарувати мамі квіти, при чому за власні гроші, які вона наколядувала на свята. Я обрав жовті тюльпани в обгортці з крафтового паперу, дуже мені подобається дарувати квіти саме в такому упакуванні і дружині подобається. А Даринка обрала рожеві тюльпани, просто перев'язані стрічкою. І хоча я запропонував їй також обгортку, але вона наполягла на стрічці. Але, як потім показали події, для тюльпанів краще обрати суцільну обгортку, бо Даринка випадково відламала листок в одного з тюльпанів. Вона засмутилася, але мені вдалося повернути їй веселий настрій, сказавши, що це нічого, головне, що стебла квітів цілі)).

Ну і раз моя красуня дійшла до думки, що треба подарувати мамі квіті, спостерігаючи за тим, як роблю я це щороку, вирішив, щоб і Маркіян не був обділений і також приєднався до нашої невеличкої компанії. Я купив для нього гіацинт в горшечку, який має розцвісти за декілька днів, а весною його треба буде висадити у відкритий ґрунт.

Трохи згодом дружина отримала схожий подарунок від моєї сестри - дикий родич гіацинта - мускарі або ж мишачий гіацинт. Мені дуже подобається ще одна назва цієї рослини - гадюча цибулька. Її також потім можна буде висадити у відкритий ґрунт.

Але тенденція дарування квітів, які потім можна посадити, задали подруги дружини за день до того, там така дуже цікава дружба, унікальне явище, схоже трохи на те, що описане у фільмі "Книжковий клуб", тільки набагато молодші учасники 😉. Одним словом, кума подарувала дружині нарциси. Вони тут виглядають дещо перецвілими, але, повторюся, їх подарували раніше, не сьогодні. Ну і нічого страшного в цьому немає, ці нарциси висадяться у землю і цвістимуть наступного року.

Загалом сьогодні гарно посиділи за родинним столом. Стіл, до речі, ми купили влітку, і він розкладається і стає чи не вдвічі більшим, тепер без проблем чоловік двадцять може розміститися, якщо збереться стільки звісно, ми правда, збільшували лише на 50%, поки цього вистачало. Іноді нам було важко чути один одного, бо діти створювали просто неймовірний шум, бо ще був син сестри і дочка дружининого брата. І хоча час привід був цілком приємним, щоб зібратися, все ж із сумними нотками, з причин, які я озвучував вище. Але таке життя і тішитися треба кожній миті, проведеній разом.

Оновлення:

Сьогодні тюльпани розкрилися і виглядають так :