Філька стала матусею сьогодні!

Усім привіт!

Відразу напишу головне, що сьогодні о другій годині ночі наша манюня Філька народила чорненьке одноколірне кошеня!!! А потім народила вранці ще двох – чорно-біленького та сірого! Я відразу ж нагодувала її з ранку сметаною, молоко вона чомусь не любить... А їй же годувати діток... Поставила біля клітки воду, знаю, що годує матуся і треба багато пити, щоб прибувало молоко... Люди, як я тішилася, що Філька лежала в клітці і годувала діток - маленьких, як мишки...Сашенька-онука ¦вночі робила за компом курсову роботу і тому приймала першого кошеня. Сашенька поклала його в клітку, але Філька, поки внучка не бачила витягла його за комп'ютерний стіл - в кут ... Довелося Саші будити Даніка-брата, відсувати вночі стіл і діставати кошеня, він пищав, йому там не подобалося, мабуть ... А в клітці Сашенька все приготувала, навіть завісу) знаючи, що кішки-мами не люблять бути на увазі, їм потрібна кімната матері та дитини)

Отже, я вранці привітала Фільку та пішла гуляти з Мухою. Сашенька поїхала до коледжу. Приходжу провідати кошенят, а в клітці порожньо ... Я блукала по дому, відсувала все, лазила на колінах, що нелегко ... Ні ніде ... Подзвонила дочці, засмутилися ми, адже клітина стоїть високо, якщо Філька знову вирішила переховати, то вона сама ще малолітка, раптом упустить діток? Пізніше по пошуку я знайшла маму та її святу трійцю: Віру, Надію та Любов))) Ні, це я просто так кажу, імена ще рано давати ... ми не знаємо поки - хлопчики чи дівчатка))

Котят погано видно в цьому курені за шторою, в новому місці, куди Філька переховала малюків) Пізніше я їм зроблю фотосесію, а поки ... просто, щоб привітати матусю - зробила фото ... Невже мама-малолітка зміниться, буде сидіти з дітьми, а не почне стрибати по деревам та дахам)))

Скільки пам'ятаю, Філька завжди на висоті! Навіть у галереї фотографії - це екскурс у її дитинство, юність, починаючи з літа, коли її принесла онука, відібравши у собак - маленьку та беззахисну зі сліпим оком - як сказав лікар - механічна травма... Їй тоді було трохи більше місяця...

Ми її бачили і знімали постійно то з даху, то з навісу над ганком, то з дерев) Пізніше вона навчилася сама – і це було хобі – паркуристка, альпіністка, підкорювач вершин!

Коли хтось проходив під навісом, Філька намагалася погладити по голові. Що нас дивувало, так це те, що ніколи не випускала пазурі! Найдобріша істота ... Наша загальна улюблениця!

Смішна - "лапоухий вухань"!

І сліпе око іншого кольору її не псувало, а надавало якийсь шарм))

Ось і закінчилося дитинство і юність ... швидко це у котів ... Літо - дитинство, осінь - юність, зима - молодість)) Навесні - колишня дитина - вже молода мама) Не дарма ми їй вчора давали на дах букет квітів))

А сьогодні вона вже мудра, серйозна та дбайлива матуся, ховає діток від папараці. Чекаємо трохи... - у котів, як ми переконалися - час летить швидко...

А зараз побажаю їй та її діткам здоров'я!

Дякую всім, хто заглянув у гості!

Ольга Зоря