Баррі Б. Лонг'єр «Ворог Мій»

Привіт друзі. Вчора вдалось закінчити прослуховування неймовірної повісті Баррі Б. Лонг'єр «Ворог Мій».

Давно не писав ніякого сценарію для відео відгуку про книгу, а тут прямо захотілось. Так багато всього, що хочеться розповісти, що боюсь щось забути, розповідаючи без підготовки. І це вже робить дану повість – унікальною! Даному твору не віднімати популярності. Не даремно «Ворог мій» рахується класикою американської фантастики. Вперше повість була опублікована в 1979 році, а вже в 1980 році отримала премії Г’юго та Неб’юла за найкращу повість.

Я не люблю детально розповідати сюжет, щоб мінімалізувати кількість спойлерів, і хотів би сказати просто, що це твір про те, як ворог може виявитися ближчим і людянішим за своїх. Та цього мало. Мало навіть написати, що це та повість, що, раз за разом, змушувала мене пускати скупу чоловічу сльозу, ставши чи не першою в такому роді. Тому – хочу навести трохи важливих деталей із сюжету, що допоможуть зрозуміти чим так мене зачепила ця повість.

У далекому майбутньому людство веде виснажливу війну з іншою розумною расою — драками. Люди звикли бачити їх жорстокими, чужими, майже нелюдськими істотами. Драки, так само виховуються в переконанні, що люди — небезпечний і морально нижчий вид.

Головний герой — пілот людського флоту Вілліс Девідж, під час космічного бою, збиває корабель драка Джеріби Шигана, але і сам зазнає аварії. Обидва опиняються на безлюдній та суворій планеті.

Спочатку Девідж і Джеріба поводяться саме як вороги, намагаючись вбити один одного. Для кожного інший — уособлення всього злого. Клімат безлюдної планети байдужий до їхньої війни. В розпал бійки їм доводить почати співпрацювати аби вижити.

Поступово, вивчивши мову один одного, стається найважливіше — вони починають цікавитись про цінності один одного.

Девідж відкриває, що драки мають глибоку духовну культуру, історичну пам’ять і особливе розуміння честі. Для драків особистість — це не окрема істота, а продовження довгого ланцюга поколінь. Кожен із драків знає на пам’ять свій рід, з першого по 200 покоління.

Це сильно контрастує з Девіджом, який усвідомлює, що майже нічого не знає навіть про власних предків. «Дідусь, мав відношення до сільського господарства - ніщо у порівнянні із знанням 200 поколінь»

На цьому розповідь по сюжету зупинюсь, так як далі починаються події які значно цікавіше дізнатись безпосередньо з повісті.

В повісті поняття «ворог» безлике. Люди і Драки не знали про один одного нічого, щоб могло заважати ненавидіти один одного, вважаючи ворогами. Як тільки дізнались – вважати один одного ворогами вже не вийшло.

Для мене це не тільки фантастична повість про космос, де Драки прийшли із планети Драко, яка так нагадує альфа зорю (Thuban) із сузір’я Дракона, що приблизно 5000 років тому була полярною зорею Землі, а глибоко філософська робота, що піднімає дуже цікаві питання.

Драки – це цивілізація, яка живе навколо ідеї безперервності життя.
Коли для людини природньо думати:
«Я — окрема особистість».
Для Драка природньо думати:
«Я — одна ланка нескінченного ланцюга».

У драків кожна істота буквально продовжує свій родовід — вони пам’ятають попередні покоління як частину себе. Тому смерть для них менш трагічна: зникає тіло, але не переривається шлях.

Драки мають своє вчення - «Талман». Яке можна спробувати описати як «шлях вибору шляхів». Згідно якої не існує однієї правильної дороги. Є здатність навчитися бачити дороги — і відповідати за вибір. Це щось схоже на суміш релігії та філосовського вчення. Знайшов інформацію, що в собі «Талман» являє поєднання східного даосизму, стоїцизму, буддистської ідеї шляху та античної етики. Коротко ознайомився із головними ідеями цих філософських течій і згоден з тим, що все це присутнє в повісті «Ворог мій».

Найбільш зворушливим моментом для мене були частини в яких піднімались цінності сім’ї, виховання, людяності. Це не залишило мене байдужим, знайшовши відгук у моєму серці, про що свідчили сльози, які не хотілось втримувати.

Найважливіша думка, яку хочу зберегти для себе на пам’ять про «Ворог Мій» - «Ми змінюємось через людей, що трапляються на нашому шляху, які виступають в якості дзеркал, що допомагають нам побачити себе з іншої сторони».

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛