Дмитро Корчинський "Естетика Жебратства"/ Dmytro Korchynsky "Aesthetics of begging"

Вусатий негідник Корчинський написав новий роман. Прочитання його і сподвигло мене на якийсь час покинути свої вже звиклі практики медитації на віршовані тексти і написати цей пост. Хоча б тому, що в процесі споглядання мені відкрилася та істина, що Нірвани у Шамбалі нема. Принаймні я шукаю її не там.

Bold Rogue Korchinsky wrote a new novel. Reading him and pushing me for some time to abandon their already used habits of meditation on poetic texts and write this post. Even though, in the process of contemplation, I discovered the truth that Nirvana is not in Shambhala. At least I'm looking for her not there.

Зрештою, виплескування з себе якихось текстів і рефлексії на зовнішній світ, деколи бувають досить продуктивними. Якщо ще й доплюсувати до цього дурну історію з отриманням мною цієї книжки і ті несподівані життєві повороти і знання, які я отримав у процесі – то моє резонування з загальною історією цілком очевидне. Саму історію я вам тут не розповім, бо заприсягся її розповісти лише на смертному одрі.

In the end, spitting out some texts and reflections on the outside world, sometimes quite productive. If we continue to add to this stupid story with this book being received by me and those unexpected life turns and knowledge that I got in the process - then my resonance with the general history is quite obvious. I tell you the story itself, because I swore to tell her only on the deathbed.

Ну про те що книжка про таємні ордени і змови Ви зможете прочитати вже на обкладинці. Та і книжки для того і потрібні щоб їх читати – спойлерити тут не буду. Зауважу лишень, що Ден Браун – голімий попсовик. По насиченості і енциклопедичності – це набагато потужніша річ. В цьому мабуть і полягає якість українського генія як такого: геть сюжети – даєш істини! Однозначно треба читати тільки після достатньо глибокого осягнення «Сяючого шляху». Хоча, відчуття, що все таки цей текст писався більше для посполитих. Думаю, вони не образяться.

Well, that the book about secret orders and conspiracies you can read on the cover. Yes, and books for that and need to read them - I will not spoiler here. Just note that Dan Brown is a ghostly popswitch. By saturation and encyclopedicity it is a much more powerful thing. This is probably the quality of the Ukrainian genius as such: away the stories - you give the truth! Definitely it is necessary to read only after a deep understanding of the "Shining Way". Though, the feeling that all the same this text was written more for polpolyhchih. I think they will not be offended.

Більше прямолінійності. Читається легше. Хоча пару-трійку довжелезних відступів у царину мистецтвознавства мені таки трапилося. І головне Мефістофелівський сам Дмитро Олександрович на обкладинці. Булгаківський Воланд з тростиною із наконечником собакою? – нещасний позер – тільки мертва голова, архетип брутального і флібустьбєрського. Розкішна пафосна обкладинка – те що зразу ж виділяє як окремий пафосний твір саме видання.

More straightforwardness. It is easier to read. Although I happened to be a couple of long indentations in the field of art studies. And most importantly, Mephistopheles himself Dmitry Alexandrovich on the cover. Bulgakov Voland with a cane with a dog tip? - a miserable poster - only a dead head, an archetype of brutal and a flybusters. The magnificent patosy cover - that immediately identifies itself as a separate pathetic product of the edition itself.