День медитативної роботи

Сьогодні нарешті можна було нікуди не поспішати. Як же воно класно! Ніби нічого не змінилося: зранку прокинулася, приготувала каву, випустила птахів і сіла за черговий проєкт. Але все це спокійно, без надриву. Я щось пишу – собакси сплять поруч.

Думали ще з подругою попити каву, дуже хотіла безпосередньо поділитися враженнями від моїх вчорашніх пригод, але йшов сильний дощ, її накрила мігрень, та й мені не дуже хотілося виповзати з будинку. Ну може завтра. Тим більше, що готова моя Шкода. Чергові 28000 залишили сімейний бюджет… Сподіваюся, що все це не буде марним і машинка нам ще гарно послужить.

В саду нічого робити було неможливо, але хотілось зробити хоча б маленький крок до упорядкування мого простору. Тож я нарешті прибрала кімнату для собакс. Сподіваюся, цим літом у мене такі буде шанс пофарбувати там стелю і стіни. Вона правда вийшла затишна, ми її гарно утеплили. Якщо всесвіт пошле мені якогось великого, товстенького і мохнатого собаксу, то він зможе жити там. А поки там ночує Миска.