Карлуша

Карлушею його назвала не я. Він з цим іменем вже приїхав. А у мене поки не було часу подумати, як його назвати. Так мабуть і залишиться Карлушею.

Хитрючий що капець! Вміє їсти сам, але все одне просить. Маленькі ворони забавно просять їсти: кричать і дрібно мабуть крилами. Памʼятаю як сміялися, як якась дама сказала, що у вороня судоми. Ми, кажемо, пришліть відео. Прислала) Дитя кушати просить 😂

Що з цим буде навіть не уявляю. Він геть ручний. Мабуть випустити буде нереально. Раніше було простіше - у мене жили дорослі травмовані ворони. Але такі, що виросли на вулиці. Вони швидко навчали малих. А зараз нема, ніхто не навчить.

Вдень виношу його до вольєру, ночує поки в літньому будиночку. От якось так.