Наша пісня гарна, нова 😈

Сьогодні машина знов не завелася. Мабуть зовсім вона у мене вже старенька… та й ТО пора зробити. Ніби й хапануло, але ніт…

Я би може й повозилася довше й все одне завела, але у мене була дилема: вимити голову чи завести машину. Ага, ось таке у нас у всіх зараз життя. Оскільки їхати я на той момент нікуди не збиралася, голова перемогла.

Але стрибати по вулице з мокрим волоссям мені такі довелося, оскільки привезли корм. Його мали привезти ще минулого вівторка, але щось переплутали з накладними. Треба сказати, що проблемку вони мені створили… запасу у мене не було … довелося швидко перезамовляти в іншому магазині, але все одне один день собакси їли кашу з консервою. Ні, вони не були проти, проти було я, бо приготувати на 18 морд - таке собі задоволення.

Вже ближче до вечора прийшло повідомлення, що приїхали мої "радощі життя" - пауербанк на 100000, бустер для запуску двигуна й стіл на кухню. Проте у мене вистачило розуму не намагатися завести машину й почекати до завтра. Завтра, скоріше за все, попрошу друзів підвезти мене забрати все це щастя й одразу проведу польові випробування бустеру. Потім розповім.

Дзьобелло продовжує набирати перегляди, тому сьогодні знов його познимала. Можливо, у мене починає виходити просувати нашу сторінку. Шкода, що після відпустки у мене вже не буде на це ні часу ні сил. Але поки пограюся 😉

Мабуть на сьогодні це все. Скажу чесно - настрій відстій. Невралгія знов загострилася. Ну воно й зрозуміло, дні, коли я таскала генератор, бігала по холоду, а потім ще й мішки з кормом заносила не могли не зруйнувати все моє лікування. Ну ОК. Заведу машину, докуплю ліки, що призначив лікар, й буду продовжувати. Якось я вже дуже втомилася від постійного болю. Мені б хоч годинку відпочити...