Ранок у курнику 😁

Поки намагаюся налаштуватися на роботу, вирішила написати допис. Так, сьогодні субота знов робоча. Розумію, що це не зовсім правильно, але... Ми з собаксами рівно в такому ж становищі як й всі. Коли хворіли одна за одною чотири мої дівчинки, довелося влізти просто в неїмоввірні кредити. Навіть озвучувати не буду. Скажу лише, що за ці гроші можна купити авто. Крім того треба зробити запас кормів на новорічні свята. Та й взагалі треба мати запас, бо війна вона така. Сьогодні завод з виробництва кормів та склади є, а завтра їх може не стати. Ну й ще аргумент - хочу більш-менш вивільнити собі відпустку. По-перше, хочу мати час на будинок. По-друге, треба віднести моє плече до лікаря, Скрьошу й Чучундру - до вета, а машину - на СТО. Для цього треба час й, знов таки, гроші.

Тож зранку побігла відкривати моїх птахів, щоб вже не відволікатися. Вони зараз живуть в двох курниках. Мені так було зручно, поки я йздила в місто. Можна було взагалі не паритися й не відкривати їх в деякі дні. Але зараз, коли я вдома, даю їм можливість погуляти вдень, бо свіже повітрі й натуральне світло це прости must have для здоровʼя будь-якої живої істоти.

А це Дзьобелло. Його ви вже знаєте. Зараз в його розпорядженні весь двір, поки курки по курникам. Лелеки легко переносять наш клімат, тож турбуватися за нього нема причин. Стане зовсім холодно - заберу його в майстерню чи закрию в теплиці. Я б й цього не робила, якби він мав обидва крила. Але, нажал, одне крило ампутовано, тож він може погано зберігати тепло в морози.