Стресами майстерність вдосконалюється 😂

От не одне, так інше. Здавалося, я все передбачила! Все підготувала. Але не зробила головного - не перевірила свій доступ до конференції… а він у мене злетів… Ну добре, хоч зараз перевірила…

Здавалось би - не така велика проблема. Ага, якби у мене було аудиторія до 100 осіб. Ну створила б нову й дала нове посилання. Але мені потрібен зал на 1000 слухачів. Й ось тут вже проблема. Бо такий доступ надається лише спеціально навченими людьми 😳

У будь-якому випадку розібратися з цим я зможу лише зранку. З іншого боку, добре, що зʼясувалося все сьогодні й завтра я вже буду морально готова, якщо щось піде не так.

День сьогодні пройшов доволі безглуздо. Я не змогла змусити себе щось робити. Хоча й розумію, що у цьому сенсі мій організм правий на всі 100 : в вихідні треба відпочивати, а не хапатися за все, що не встигла за тиждень. Не встигла - значить не встигла. Значить плануй менше.

Якщо зовсім чесно - почуваюся пригніченою. Ніби й розумію, що є для цього обʼєктивні причини. Але ненавиджу бути слабкою. Бісить. В результаті картаю себе ще й за це, а треба було б ставитися до себе більш лагідно.

Чомусь нервую перед завтрашнім днем. Й це не через зум, це почалося раніше. Хоча от вже не в перший… та й навіть не в сотий раз. Й точно знаю, що все буде ОК. А якась я вся дергана…

А давайте про щось більш приємне.

Як я писала, почала готуватися до іспиту B2. Ну тобто я відправила запит на посереднє тестування, а поки роблю, що можу. Оскільки проблема N 1 для мене це Listening , знайшла для себе подкаст. Й несподівано відкрила для себе чудові зразки англійської літератури.

Перша історія не має однозначного тлумачення сюжету. Кожен зрозуміє її, виходячи з власного досвіду й бачення світу. Я не дуже вірю в усі ці "дитячі травми", з якими сьогодні модно носитися аж до пенсії (звичайно, я не кажу про щось дійсно серйозне), мені більш близькою була трактовка щодо вибору, різних можливостей.

Друга - більш буденна, про стосунки між подружжям. Але вона реально чіпляє. Це просто дивовижно, що авторка в такій короткій історії змогла сказати так багато.

Послухайте обидві - не пошкодуєте. Мова дуже легка. Заодно й англійську підтягнете 😉 Для мене особисто було дивно, що я, попри те, що зарубіжну літературу я вивчала в першому виші "від Гомера до Мольєра й від Мольєра до ХХ століття", саме цих авторів не читала... Може й ви відкриєте для себе щось нове. Ну й взагалі цей канал мені сподобався, тож ділюся.