Трохи різдвяного настрою

Не скажу, щоб дуже відчувалося свято. Скоріше це через те, що дуже погано спала ніч. Моя невравгія на холод остаточно пішла в разнос, плечо на заспокоюється навіть на обезболі. Та ще й собакси намагаються ушпротитися навіть на голові у прямому сенсі, бо в будинку досить прохолодно. Тож прокинулася я у стані, ніби мене танк переїхав.

Але ще вчора ми з друзями домовилися зустрітися й попити кави. Тож з будинку я таки виповзла. Та й машину варто було трохи погоняти, щоб на морозі не накрився акумулятор.

Попри те, що ми очікували що буде багато народну, в нашій улюбленій кафешці були лише ми й ще був зайнятий один столік. Мабуть з економікою зовсім не айс й люди просто не мають можливості ходити по кафе... Сумно, але не дивно. Війна є війна. Ми й самі вибралися за півроку десь вдруге, якщо не вперше.

Все це трохи сумно, бо власники кафе дійсно дуже стараються, а тістечка тут просто шедеври. Але не знаю, скільки вони витримають з такою кількістю клієнтів.

Ну й звичайно обмінялися подарунками. Тут у нас вийшла трохи смішна ситуація. Я подарувала величезну банку какао, а друзі мені - розчинний шоколад 😂 Аргументація у обох сторін була, щоб влаштовувати затишні зимні вечора зі смачними напоями й улюбленими фільмами.