Уууууу…… осінь…..

З яким трудом я сьогодні прокидалася… Це ще щастя, що початок занять був о 9.30, а не о 8. Випинала себе з-під ковдри, зварила каву. Очі вперто не хотіли триматися відкритими, не кажучи вже про те, щоб на щось дивитися. Але я таки впоралася 😂

Собакси самим нахабним чином продовжували дрихнути, коли я почала сіяти добре і вічне в розумних межах. Студенти теж прокинулися явно не всі.

Сьогодні нам пощастило - тривога забивала не занадто часто і ми майже все встигли. Дощ тим часом не припинявся. Він і зараз не припинився, тож моя прогулянка накрилася мідною тацею. Не дуже добрий старт як до понеділка.

До магазину їхати було лінь. Категорично. Тож я зробила те, чого не робила вже дуже давно - замовила піцу. Це був чистий егоїзм і чиста насолода 😂 І злочин проти тіла, але тіло мені швидко пробачило.

Правда, кур'єр у нас до хати не доходить, ну бо хто ж його пустить. Доставка чекає біля воріт. І я, як та героїня, побігла до нього під дощем, у чому була, з думкою «тільки б не остигла». Повернулася мокра, як хом'як після купання, зате з піцею. І, чесно кажучи, вона того коштувала.

Собакси були розчаровані, бо вони теж розраховували на піцу, але, оскільки я маю намір розтягнути її ще й на завтра, то, пробачте, песики, але ви в прольоті.

А, ну й ось вже лист від одного з поставщиків. Залишається радіти, що не встигла замовити і оплатити. Тепер що ні замовлення корму - то квест 😳