Відпустка. День 2.
День 1 був вчора. Але вчора я була… правильно! На роботі! Бо система, в якій я працюю, права на особисте життя не передбачає 😂 Але справа не лише у цьому. У нас зараз чергова реорганізація і я просто не можу кинути колег розбиратися з цим. Зрештою, ще буде час відпочити. Тож додому приїхала близько 19 і на епістолярні екзерсиси сил вже не вистачило.
Сьогодні, попри наявність задач, хоча й не термінових, дозволила собі відпочити. Тим більше, що у мене зʼявилося ось це почуття легкості, яке буває, коли тобі не треба нікуди їхати на цілком законних підставах. Як я вже сказала, це не зовсім так, і роботи у мене на відпустку - дофігіща. Але я дозволила собі побути у цьому приємному відчутті. Чому б ні? Воно так швидко минеться, що було б безглуздо ним не скористатися.
На що у мене було натхнення - це на переобладнання двора. Про мангал, з якого я вирішила зробити квітник, я вам вже розповідала. Так ось, сьогодні я його перемістила під стіну будинка. Як я це зробила - загадка для мене самої. Мабуть бажання було надто сильним. Спочатку я звільнила місце, там вибору особливого і не було.
А от далі почалося наййцікавіше, бо перемістити всю конструкцію одразу я не могла фізично. Тоді я зняла дах. Ну як зняла... нахилила, не утримала і просто уронила 😂 Нормально. Потім перетягнула сам мангал. Перетягнула дах. А от як я його назад поставила - не знаю. Навряд я зможу таке повторити... Бажання, лише бажання... раціонального пояснення, як жінка може комплекції зпогла самотужки це підняти, у мене нема.
І в принципі це був план на сьогодні. Але я вже не могла зупинитися. За мангалом у нас занедбаний вольєр. Занедбаний тому, що там дуже незручно прибирати. До того ж там не повністю забетонована підлога і собакси там все розрили. Срач страшенний 😳 Коли незручно, а ти сама і працюєш як конячка, воно так і буде. І це місце ... воно мене просто пригнічує...
Тому, добравшись до сітки, я негайно її зняла. Вольєра тут не буде. Та власно як вольєр воно ніколи і не використовувалось. Ну може використовувалось моїм екс (у нього там жили птахи), але ми з ним були дуже про різне і мені все це не треба. А собакси живуть в будинку. Тому я почала грандіозний проєкт.
Тепер, коли я маю туди вільний доступ, я все приберу. Потім - забетоную. Потім - пофарбую. Повішу гірлянди. І у нас з собаксами буде гарна, охайна, затішна бесідка. Знов такі - буде де посидіти з друзями на вулиці влітку. А то двір є - а де можна відпочити - нема.
Я би може і сьогодні прибрала, бо вже дуже хочу там порядок, але повилазили кусючі комахи і я мала сховатися в будинку. Ну може вже завтра.





