День передбачуваний подій
Привіт друзі. Вирішив таки знайти кілька хвилин для того щоб написати сьогоднішній допис. В зв'язку із пасмурною і відносно теплою погодою я сьогодні просто насолоджувався бігом без зніманням якихось відео. Небо і крига були банально сірими і на фоні прекрасний сонячної погоди, яка стояла ще вчора, знімати відео для створення контенту сьогодні якось не стояли руки.
День запам'ятався тим, що сьогодні трапилося дві непередбачувані випадковості, які я точно запам'ятаю. А ні, навіть три. Перша випадковість - це те відео, яке я змонтував для ТікТоку і далі вже закинув на всі соціальні мережі.
Про те, що найпам'ятніші речі в цьому житті трапляються спонтанно. Що кожен день може стати саме тим, який принесе нам цю спонтанну радість. Тому, навіть якщо не намічається ніяких подій - налаштовуватись потрібно так, ніби кожен день особливий!
Інша непередбачувана подія - умудрився загубити свій браслет/амулет у вигляді каменів з тигрового глазу. Більш за все, що загубив під час ранкового бігу. Як каже дружина, впитав негатив і відвалився. Можливо і так. Треба буде собі купити новий.
Третя несподівана річ - це дзвінок кума, який попросив відбуксирувати його автомобіль в Черкаси. Це дійсно був унікальний досвід. Перший раз я виступав не в ролі тієї людини «яку буксують», а тої людини «яка буксирує». Хочу вам сказати, що по цю сторону куди приємніше.
Спочатку було доволі страшно, так як відстань буксировки була більше 25 км, п'ять з яких по місту та ще й у вечірню годину пік. Та все закінчилось досить вдало, то ж тепер маю ще один новий унікальний досвід. Правда було стрьомно буксирувати після того як в коментарі на ютубі отримав інформацію про 666 переглядів свого відео.
Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛
Також мене можна знайти в:
| X |
|
Блін. Якби знала не писала б за 666, я от відношусь нормально до цих цифр… мій улюблений лак для нігтів…Він правда крутого кольору… має номер 666.
Пошукай. Згадай де в дорозі сильно мазав руками. Можливо знайдеш. Часто браслети застряють в одязі. Подивись в ньому, в машині.
Я колись думала що втратила золоту цепочку. Найшла в стілалкі в середині резинки під круглим ілюмінатором. Це так надихаюча історія. Що б все ж пошукав добре.
Дякую, пошукав, добре пошукав - куплю новий. Ве ма свій ресурс - його закінчився
Я його підтримую, а він дразниться. От !!
Ти серйозно? Чим дразнюсь? Взагалі ні. Речі не люди - їх просто замінити іншими. З людьми значно складніше.
Все можна замінити. Люди теж йдуть і вони нам не належать :)
Ні. Людей не можна замінити.
Поясню, кожна людина унікальна і спектр переживань який є знею наскільки унікальний, що його не можливо повторити. Коли на місце однієї людни приходить інше - теоретично заміна ніби відбувається, та того спектру переживань, що є із Татою, ні з Машою, ні з Ольою ні з Сашою ні з Олегом не досягнути
Ха ха ха. Згодна з унікальністю. Але заміняти доводиться як кажуть французи - Се ля ві. Таке життя.