Його величність Сонце у всій красі!

Привіт друзі. Сьогодні видався просто неймовірний ранок, який подарував такі краєвиди яких я ще ніколи в житті не бачив. І це не дивлячись на те, що я бігаю майже рік. Все одно, такого неймовірного ранку в мене ще не було!

Ще йдуть до смітників, щоб викидати зранку сміття я вже був у шоці від того як гарно розфарбувала зима всі гілочки на кожному із дерев.

А коли я повернув до Дніпра і переді мною відкрилась вся неймовірна краса зимового берега річки взагалі не хотілося бігти!!!

Хотілося взяти телефон знімати, знімати і ще раз знімати.

Вперше, за довгий час, навіть дійшли руки до фотографування. Хотілося зробити фото для того щоб запам'ятати те наскільки ж прекрасною може бути зима.

Хоча, як показала практика, найкраща красу передало саме відео, яке я додаю ось тут - трохи нижче.

Я планував ці вихідні провести в максимальному робочому режимі, щоб вирішити всі завдання, та якось життя внесло свої корективи…

Так що немає цього часу. Хоча б, щоб підтягнути поточні справи. Єдине, що тішить що попереду ще цілий тиждень, а не одна ніч і в мене є всі шанси закінчити все вчасно…

Єдине, доведеться більш інтенсивно працювати на роботі. Значно раніше туди приходити і значно пізніше із неї йти. Можливо я зараз себе накручу, і за той час що у мене є ще сьогодні я бистро закінчу всі справи, та поки це сприймається більше як фантастика.

Сьогодні вже нічого не наснилося та її спалось значно менше часу і можу сказати, що виспався. Вперше за досить довгий час швидко проснувся від з сонячного світла, яке прорвалося через вікно, а не від будильника. Швиденько зібрався і побіг.

Не дивлячись на те що телефон показував на вулиці -15С це взагалі не відчувалося. Біг собі в задоволення і милувався всією тією красою, яка була навколо. Коли сонце ще не піднялося високо над горизонтом - його сяйво не так сильно сліпило і я міг бігти навіть не прижмурюючись, а от коли кілька годин тому повертався з магазину - йти не щурячись від сонячного світла було просто неможливо.

Не дивлячись на -15С за вікном, завдяки сонечку на вулиці, нарешті настав той момент коли сонце по-справжньому гріє. Не знаю як Вам, а мені дуже сильно не вистачало цього найкращого природного антидепресанта, який дуже легко витягує із апатії, туги суму та депресивних станів.

Колись мій ендокринолог сказала мені напевно найкращу річ, ту пораду яку я виніс для себе скрізь роки, яка дійсно допомогла мені справитися із неприємними обставинами (можна навість сказати проблемами, хоч і руки не опускались та було туго). Ця правда звучала: «не шукай здоров'я в лікарні!».

Це була абсолютна правда, якщо є десь здорове то це на вулиці, під сонцем на природі, ще трохи в лазні чи сауні або ж десь в якихось тренажерних залах чи інших практиках. Ось ці речі наповнюють. Ці речі роблять нас сильнішими і на жаль, крім дисципліни, жоден рецепт не допоможе отоварити їх в аптеці. Тож, не сачкуйте ставайте на лижі і гайда насолоджуватися чи не останніми прекрасними зимовими днями цього року!