Три неймовірні слова

Привіт друзі. Сьогоднішній ранок розпочався незвично пізно вже майже біля 9:00 ранку. В принципі, як для неділі, це досить ранішній час, але сьогодні вже біля 10:00 на мене чекав син, тому не було багато часу насолоджуватися ранковими ритуалами. Не дивлячись на це, я сьогодні собі не відмовив у задоволенні і побіг до Долини Троян.

Першою думкою дня, взагалі як тільки прокинувся – «головне сьогодні не забути шапку» 🤣🤣🤣 І я дуже радий, що я взяв цю шапку на свою пробіжку. Бігати в шапці, коли твої вуха не відпадають від вітру і холоду виявилося набагато приємніше ніж коли ти біжиш без неї. Сьогодні по-особливому хотілося зранку побігти до білого лотоса і згадати свої літні щоденні пробіжки до цього неймовірного місця, де я відпочивав на лавці і насолоджувався звуками мантр що лунали із храму.

Та розуміння того, що син чекає і я не встигаю - змусило розвернутися в Долині троянд і побігти додому. Вдома я все ж таки зібрався і хоч із запізненням але виїхав до сина.

Ах да поки не забув, по ходу бігу зняв відео про те, як зустрічав перші сніжинки сьогоднішнього снігу ,що зробили зиму – зимою, подарувавши нам це магічне неймовірне переживання того, коли все навколо покривається білою сніжною завісою.

Якщо дуже гарно придивитися до фотографій з долини троянд, то також можна роздивитися маленькі сніжинки, які тільки-тільки починають пролітати і побачити що газон і все навколо ще зовсім без снігу.

Зараз уже такого місця знайти майже неможливо.

Все вкрито снігом. В деяких місцях уже він розбитий та перетворений на невеличку квашу, але не дивлячись на квашу, дуже приємно. Взагалі таке приємне ніжне відчуття, що вже зима - час відпочинку. На тему відпочинку зняв коротке відео, для соціальних мереж, що похизуватися тим фактом, що я добігав до першого снігу і чи варто продовжувати далі?.

Неважливо що будуть відповідати в цих соціальних мережах, я все одно буду продовжувати бігати, так як це той кайф, що дарує повноцінне пробудження. Це той ранковий ритуал, який заряджає на цілий день, даючи розуміння «я можу». Це розуміння дуже багатого варте!

Перед поїздко до сина зробив кілька фотографій з вікна і відправився проводити наш неймовірний час. Поки син мене чекав, вирішив не гаяти даремно час і добряче пограв на футбольному полі з хлопцями, катаючись, ковзаючись на футбольному полі. Коли побачив мене, то з радістю запросив пограти проти них. Я був зовсім не проти.

Грали майже в чесних рівних складах. Я був сам, а три хлопці віком біля 9 років грали проти мене. В підсумку я їх розніс в пух і прах. Все ж таки габарити і фізичні кондиції відіграють велику роль в футболі. Хоча, у них були всі можливості і шанси перемогти розігравши свою чисельну перевагу. Як кажуть один в полі не воїн, та в моєму випадку ще як воїн 🤣🤣🤣 Хлопці програли з різницею в 3-4 м'ячі, коли уже кількість голів стала непристойною і перевалила за 10 - почали рахувати тільки кількість голів різниці.

Після гри в футбол, коли ми всі розжарилися я забрав сина і пішли в найближче бейкері випити гаряче фруктовий чай і каву щоб зігрітися та продовжити цей день. Син хотів покататись на ковзанах та вийшло так, що я не був дуже сильно налаштований на фізичні вправи і ми відправилися бродити. Можливо краще було би дійсно поїхали кататися на ковзанах, там би можливо я не так сильно втомився.

А так пройшли майже 4 км і кучу разів падаючих в сніг і обкидуючи один одного цим снігом. В підсумку я повернув сина після трьох з половиною годин проведений разом мокрого як тряпка.

Сподіваюсь він послухає моїх рекомендацій і відразу прийме теплу ванну і нап'ється теплого чаю, аж тільки тоді завалися деградувати в телефон…

Сьогоднішню прогулянку я запам'ятаю особливо, тому що вперше за дуже довгий період часу син, ні з того, ні сього, сказав мені ті три найприємніші слова, які так приємно чути кожній людині: "я тебе люблю!"❤ Це було так мило і зворушливо, що я ледь втримав себе в руках і переключив тему на активну гру щоб не розчулитись. А коли син скинув посилання на ось це відео, і я був вже сам вдома, ніхто мені не заважав проявити емоції по повній.

youtube.com/shorts/rgguonTnn2I?si=26Kf-rUeksVGeFQw

Повертаючись від сина на митницю я вирішив виконати ранкове бажання і відвідати свою улюблену лавочку біля Білого лотоса.

Було досить приємно знаходитися в цьому місці. Краса природи, снігу, звук мантра… Я прямо насолоджувався моментом.

Нарешті, без листя розгледів напис на великому хресті, що знаходиться біля ще одного городища, що якраз навпроти Білого Лотоса: «Пробудіться душі людські». Цікаво, чому саме такий вислів зображено на хресті, який розташований абсолютно навпроти буддійського храму?

Трошки посидівши, відпочивши біля храму я спокійно відправився додому, де зараз завалився на ліжку і насолоджуюсь тим, що моє тіло відпочиває. Як виявилося, просто лежати і нічого не робити, після дуже насиченого фізично інтенсивного дня, коли кількість кроків вже біля 15 000 - дуже приємно. От зараз допишу цей допис і почну потихеньку працювати…

Також мене можна знайти в:

youtube - ПсихоКадр Борща	youtube - Бік Той
instagram	tiktok
facebook	X

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛