Щось цей тиждень видався важкуватим

Добрий ранок! У мене залишилось ще декілька фото новорічних, я якось про них і забула. Згадала коли передивлялась галерею. І поки зимні дні і в деяких стоять ялинки як в моему місті. День видався не те щоб сказати добре але і не хорошо. Прокигулась вранці за вікном щось щерудить. Виглянула там дощ та такий що взагалі скрізь краплі які падали. Нічого видно не було.

Вирішила що знову син буде на онлайн в школі ми просто непросто не пройдемо. А еслі і дойдем то будем всі мокрі с ніг до голови. С тих причин ще не пішли тільки не так давно хворіли, і у мене не було сил і коштів щоб знову лікувати сина. Написала вчительці що ми на онлайн. Спокійно зібралась та пішла працювати.

Стан мій геть розбитий був після поїздки, втома вдавалось взнаки. Тіло зовсім неслухняне, а якесь ватне . Піднімати руки та ноги важко було. Елі відпрацювала та і настрою геть не було. По обіді коли взмозі було ще піймати інтернет, мені прийшла допомога грошова. В нашу школу приїздять різні організацій, волонтери допомагають.

Перед новим роком заповнювали анкету і ось прийшла допомога. Список був невеликий за те що можно придбати за кошти. Книги всіх жанрів але син не розмовляє, канцтовари - нам іх в школі видають, деяку техніку - навушники чи тощо. Але син не дуже любить такі речі. І стіл та стілець . Після роботи пішла по магазинам найшла самий дешевший стіл 3700 гривень, але трапилось диво. В олному із магазинів натрапила на стіл який стоїть 3050 гривень і плюс доставка.

Та все що вони дали за допомогу пішло на придбання столу. Там ще залишилось 100 гривень. А ще можно було рукоділя взяти поттипу макроме робити, алмадну мозайку і тощо. То добавлю до залишку який лишився , придбаю алмазну мозайку. Син мій любить такі речі. Але це буде потім. Там після поступлення коштів дається час два тижні щоб щось придбати. Привещли стіл через голину, син побачив був задоволений обновкою і до самого вечора він капошився біля столу.

А я чекала коли завершиться день щоб відпочити. До зустрічі!