Привіт.

Привіт спільното. Засинаю рано, прокидаюсь рано, сьогодні відкрила очі і відразу увімкнули світло. Пощастило ? Зробила собі ранкову каву та вирішила одночасно почасти друкувати допис.
Почала читати книгу «Брама».

Брама» (англ. Gateway) — науково-фантастичний роман 1977 року американського письменника Фредерика Пола.

Wikipedia

Робила це при відключені світла з ліхтариком, не дуже зручно і коли вмикається світло, вже хочеться спати. 🤣🤣🤣🤣

Цю книгу я вже читала, знаю що вона мені сподобалась, але сюжету не памʼятаю тому вона стала хорошим варіантом для читання у темряві.

В ній згадується дуже багато зірок тепер вони для мене набагато ближчі ніж при першому читанні і так приємно зустрічати обʼєкти неба про які писала довгі дописи. Ось тут головний герой роздивляється туманність Андромеди, яка насправді є галактикою Андромеда.

Залишилось 80 сторінок, сьогодні дочитаю, а вже завтра, надіюсь, напишу про неї допис.
Що ще написати? Напишу про сон під який прокинулась. Приснився лицар, що зліз з коня, став виглядати як звичайний чоловік, а не лицар, прибрав дошки з паркану свого двору, і почав рити собі могилу, так щоб вона розміщувалась на половину в дворі, на половину - за парканом, а робив він це - артефактом з єгипетської міфології, що зветься Анкх.

Гпт зробив до нього ось таку ілюстрацію:

GPT-chat.

Трактування сну, здається зрозумілим, коли в руках АНКХ можна з легкістю відправлятися в потойбічний світ і рити собі яму, щоб опинитися там поскоріше.
Хоча, це лише моя точка зору на цей сюжет.

Робот психіатр з книги «Брама», дуже любив коли головний герой розповідав йому свої сни.
Тож, згадка про це, буде хорошим кінцем цього допису, після якого піду питати у робота ГПТ, що він думає про цей сюжет, цікаво ж.

Дякую за увагу. 😅