*️⃣

Привіт, почитала останні новини спільноти. Прочитала останні дописи від авторів, про те, що наш двигун робить паузу, про падіння монети…
(Читала й інших, але зараз хочу зробити акцент на сумних дописах…)
Прочитала останні коментарі які Ви мені залишили. Все так сумно, що хочеться потрапити в засніжений ліс і заснути вічним сном під самим широким деревом. Але, це - я ще встигну зробити.

Мені теж сумно та поширювати сум не стану…
Тому не стану нічого коментувати… І залишу всіх без своєї уваги, Ви вже вибачайте, але буде так.

А, сьогоднішній допис я хочу присвятити пісні про рід.
Спершу я побачила ось цей рілс і думала що пісня про маму.

У нас багато матерів: мама, що народила, мама в якій ми народились - Україна і Всесвітня неосяжна матір, з якої все почалося.

Українські пращури чумаки, ходили чумацьким шляхом, ще задовго до космонавтів… Чумацький шлях наш дороговказ.
Українців він вів за сіллю… Сіль найсмачніше, що є на світі, не вірите? Хочете сказати борщ найсмачніше, що є на світі? Тоді спробуйте борщ без солі! ;)

Всесвіт допомагав нам здавна, сам чумацький шлях хотів щоб ми смачно жили… :)

Діти йдуть від своїх матерів, таке життя, вони вилітають з материнських гнізд, влаштовують свої сімʼї інколи можуть забути подзвонити найріднішим та я вірю в те, що матері ніколи не забувають своїх дітей…

Хотіла сказати я… І долати цю пісню.
Виявилося, що вона про рід. Та я всерівно сказала що хотіла.

Дякую за увагу.