«Франкенштайн»

Подивилась ще одну екранізацію роману Мері Шеллі про вченого Віктора Франкенштайна, який створює живу істоту з неживих тканин.
Подивилась я її приблизно місяць тому.

Сьогодні мені немає про що писати, і єдиний варіант випустити допис - розповісти про переглянуті раніше фільми.

Найяскравіші з них - «Всесвіт Стівена Хокінга» та «Франкенштайн», зупинимось на другому. В порівнянні з фільмом цього року екранізація випущена в 1994-ому , на мій скромний погляд, гірша.
Рідина з колективної чаші страждань не лилася через мої очі і фільм не супроводжувався переживанням через біль головного героя.
Хоч в ній зібрався хороший зірковий склад — Хелена Бонем Картер, Роберт де Ніро (якого я не впізнала)…

А зі стрічки цього року я не знала нікого.
Що мені сподобалось в екранізації 1994?
— Те, що з жінки такого не зробиш. 😆😅

Жінки чутливіші до своєї зовнішності, і «Хелена» відразу знайшла спосіб зникнути з поверхні Землі і не шукала смерті довгими і холодними полярними ночами.

Ось такий вийшов огляд. Дуже коротко і все таке, але важко писати про фільм який ти переглянув не щойно, та й враження від новішої версії набагато більші і це також впливає на здатність описати кінокартину.
Мій сирий допис не значить що стрічка погана, я просто описую свої індивідуальні враження.

Короче, вийшло не дуже. Та я все ж старалась :(
Справді.

Дякую за увагу.