Думки про фільм "ФРАНКЕНШТАЙН".

Привіт друзі. Не хотіла писати про цей фільм, але вже другий день після перегляду згадую його, це - знак про те, думки треба злити на папір.

Тому, почну свій допис з думок про цей фільм, а там побачимо куди вони приведуть.

Це - звучатиме дивно, та до цього я не була знайома з цією історією. Колись, бачила кадри на яких оживало "чудовисько", приблизно розуміла скелет сюжету, але не знала ніяких подробиць.

Яким було створене "чудовисько", не знала абсолютно. Мене завжди відштовхувала естетика покійних тіл та внутрішніх органів і якби не старання @andrea.boji який так чекав цей фільм і не раз про нього писав, не подивилась би на неї і очима Ґільєрмо дель Торо. (Увага до цього неймовірного режисера теж заслуга @andrea.boji. 😅)

Тож для мене це - була історія з чистого листа. І, вона торкнулася до мого серця, мені було так жаль творіння рук Віктора Франкенштайна, що я досі не можу прийти в себе. Він сам себе називав нічим, покручем, помилкою, мерзенною потворою і чорт, його таким створили.
(Покруч - потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин)

Він був зроблений з багатьох мертвих тіл, в його подальшому існуванні було багато болі, нестерпних страждань, для будь якої свідомості, що бачить, відчуває та аналізує.

В стрічці звучала фраза:

"Біль - прояв свідомості".

Схожої думки я притримувалась при перегляді серіалу "Світ Дикого Заходу" в обох кіноісторіях якби не біль, не було б пошуку "свідомості", в результаті якої в обох історіях герої дійшли до своїх творців, та навіть творці "істот", не могли цього змінити… можливо, ця роль передається любові та прощенню… Принаймні, надія на це була відміченою в фільмі.

Також в фільмі звучала фраза:

"Прагнучи породити життя я породив смерть"…

Якщо задуматися, то кожна пара народжуючи потомство робить те саме, даруючи життя, породжує смерть і знову проявляється закон "шахової дошки". Надіюсь подальше життя вигаданого героя, приведе його на світлий бік життя, мене справді дуже вразила ця історія і хочеться щоб у персонажа все було добре. Ніби він живий…

На цьому я буду закінчувати допис про фільм, в надії що Ви його побачите власними очима, а це - завжди краще, ніж почути сюжет від інших. Хто вже дивився стрічку, буду рада якщо поділитеся своїми думками про неї.

А,під кінець допису, я поділюся своїм сном, який приснився після того як я подивилася фільм… В ньому було схоже вікно.

З середини на зовні дивилася постать, що спостерігаючи за подіями за вікном, підклала руку під своє підборіддя.

В житті така поза ілюструє трикутник, в сні в середину нього було чітко вписане коло.

За вікном було озеро, поруч домівка… все було добре. Але, потім піднявся вітер з піском, місцевість стала пустельною… постать, що дивилася у вікно намагалась втриматись руками за візерунок вітража, вітер з піском був і в приміщенні.. він підняв тіло спостерігача і воно знаходилось в горизонтальному положенні, але чоловік, все ще тримався за різьблення вітражного вікна.

Буду думати над символічним значенням сну, адже цей сон, також, нагадує мені "Ромбоїдну сітку", яку використовують для спостереження та яка ілюструє ромб, що складається з двох трикутників, вписаних в коло… Раніше ромбом вважалися два конуси, що мають спільну площу у вигляді кола. Надіюсь, роздуми якось вплинуть на написання наступних дописів про сузірʼя "Сітка" і я зможу написати цікавий допис…

Після написання посту, я скинула текст GPT, попросивши описати символіку сну, свою думку додавати не буду, а якщо Вам цікава думка АІ, можете прочитати.

Кадри з фільму "ФРАНКЕНШТАЙН" :

В рухах дідуся дуже дивна картинка, в мене є питання, що знаходиться в руках хлопчика (павич?) та в середині кола яке він тримає…Ви бачите там перевернуте серце ? (♠️)

Дякую за увагу.