Гармонія на Місяці
На Зеленій Землі, одній із з чотирьохсот мільярдів зірок нашої галактики Чумацький шлях живе маленька королева Гармонія.
Одного дня вона прочитала оголошення на міжпланетарному дайджсті про Чемпіонат світу з моделей космічних ракет для дітей на Блакитній планеті Земля. Гармонія подумала, що це буде весело. Вона свиснувши, покликала Рокі До — свого друга, якого змайстрував її дідусь, Король Іван, ще того року на її деситиріччя. Рокі відразу відгукнувся на поклик, запустив свої двигуни, і вже за секунду був поруч із нею, оточений хмарою пилу з майстерні.
— Рокі, Рокі, я знайшла щось цікаве для нас! — вона схопила його за маніпулятори й почала радісно закружляли в танці.
— Дивись, — схвильовано вона перечитувала оголошення, — ми переможемо.
Рокі До фиркнув, думаючи про себе: «Хто взагалі може зі мною змагатися?»
— Вирішено! Летимо!..
Не замислюючись про те, щоб комусь розповісти про свої наміри – їхню подорож на Блакитну планету, Гармонія поклала кілька речей у сумку і зайшла в кабіну управління дивної машини для космічних подорожей. Вона натиснула «Старт».
Цього разу її не обсипало сажею, як попереднього разу, але виникла інша проблема.
Гармонія не достатньо натиснула енергетичний важіль, виготовлений під розмір руки її дядька Айка, тому машина подорожей зупинилася дорогою до Блакитної планети на безлюдному супутнику Землі під назвою Місяць.
Спочатку маленька королева занепокоїлася, поки не знайшла інструкцію користувачата зрозуміла як усе працює.
Гармонія вирішила скористатися нагодою та разом із Рокі дослідити місячні кратери. На щастя, серед спорядження був космічний костюм її розміру. Авжеж Айк був дуже передбачливим.
На погляд Гармонії на Місяці не було нічого особливо цікавого, за винятком того, що з кожним кроком вона підстрибувала вище, ніж рекорд будь-якого чемпіона.
Трохи поблукавши, та погравши з Рокі в наздогонялки, Гармонія стомилася. Зробила пару фото сходу Землі, селфі себе з Рокі, взяла кілька кам’янців на згадку й гадала, що на цій ноті пригода завершена.
Рокі раптом помітив щось цікаве- то був справнісенькій лунохід, залишений попередніми космоміссіямі.
— Ого! Го! він працює!
Гармонія весело покотилася “з вітерцем”, хоча тут не було атмосфери, тому й вітерця не було!
Зупинившись у свого зореліта вони знайшли фото родини одного із побувавших тут астронавтів.
— Напевно залишив його для іншопланетян.
Щож, Гармонія була іншопланетянкою, хоч й виглядала як звичайнісінька десятирічка.
— Рокі, а що ми оставимо?
У Рокі був тільки реп’ях, яким вони нещодавно кидалися один в одного на своїй Зеленій Землі.
— Реп’ях? А це ідея!
Й Гармонія почипила реп’ях на рамку фото й залишила фото в луноході.
— Бувайте! Астронавте та родина, будо цікаво вас побачити.
Вони вирішили повернутися на початковий маршрут. Їх Машина Подорожей увімкнулась, загудив мотор.
До нових зуcтрічів!
Вся книга про пригоди з Рокі тут http://www.smashwords.com/books/view/906832
ця історія написана для Української майстерні українців у Британії. Приєднуйтесь до ТГ каналу t.me/ukr_lit_uk
