Замок «Сент-Міклош - Чинаді́ївський замок

У відпустці вирішив зробити невеликий тур по закарпатських замках. Деякі з них я відвідував вже не раз, інші — вперше. Крім Ужгородського та Мукачівського замків, цього разу завітав до Замку «Сент-Міклош» у Чинадійово.

Поселення на цьому місці відоме з 1214 року. До радянських часів Чинадійово називалося Сент-Міклош (угорською — Святий Миколай). Чому з’явилася назва «Чинадійово» — достеменно невідомо, існує кілька версій.

Чинадіївську фортецю збудували в XIV столітті барони Перені. Згодом її добудовували графи Телегді. Серед відомих власників — княгиня Ілона Зріні, її син Ференц II Ракоці та графи Шенборни.

Замок часто називають «Замком кохання» через легендарну історію кохання Ілони Зріні та графа Імре Текелі (він був молодшим за неї на 14 років). Кажуть, саме тут вони проводили таємні романтичні зустрічі. Є навіть окрема «спальня Ілони», яку показують туристам.

На двох поверхах замку розташовані експозиції: від давніх артефактів (наприклад, скульптура кельтського божества) до сучасних картин, фотографій та мистецьких інсталяцій. Також є цікаві потаємні ходи, прокладені всередині товстих стін.

У 2001 році замок віддали в концесію подружжю художників. Разом з однодумцями вони вже чверть століття реставрують споруду, проводять фестивалі та мистецькі заходи. Прямо біля замку я випадково зустрів Йосипа Бартоша — того самого художника, який відроджує цю фортецю. Ми трохи поспілкувалися.

Це справді позитивний приклад того, як приватна ініціатива може дати друге життя історичній пам’ятці. Нещодавнє зацікавлення українцями своєю історією, та зменшення ксенофілії й відчуття меншовартості - напевне збільшить кількість відновлених пам'яток.

Хай цей приклад надихає інших!