Пережити два дні — Survive two days

Доброго ранку, шановна спільното!

Вчора в мене день і зйомки повністю навернулися через кончених сусідів. У всіх, хто мав брати участь у процесі, пошкодило будинки через нічну атаку, тож звісно мова про зустріч не йшла. Все скасували, що було можливо - те перенесли на сьогодні. Не знаю, як сьогодні все пройде, бо я скажено перенервували і всю ніч в мене триндець як болів шлунок і досі болить, тож як би зараз не довелося все знову скасовувати. Психіка теж на межі, вчора під вечір я вже прийшла до чоловіка в кімнату з шприцом з аміназином в руках, кажу, коли, бо зараз ми пограємося до того, що мене через годин 12 максимум увезуть в божевільну з мигалками. Після уколу на овоч я не перетворилася, як мала б, але стала більш-менш схожа на нормальну людину. Ненадовго, правда. Якщо б чоловікові таке вкатити - він би там і повзати не зміг. Мене лише трошечки загальмувало. Хоч на цьому дякую.

Тим не менш буду намагатися виконати сьогодні заплановану роботу, бо перша зустріч планувалася місяць, і зараз ось так просто взяти і скасувати (її не можна буде провести вдруге) мені дуже не хотілося б. Зараз накидаюся якоїсь умовної ношпи і подивлюся, чи буду я хоча б триматися на ногах.

На другій трошки простіше, там хоча б мовчазні зйомки і їх мало. Але на першій треба, що називається, сяяти. Плюс завтра ультра насичений день, треба прям відпрацювати. Ну і плюс сьогодні треба ще одні домашні зйомки... Від яких взагалі не відкрутитися. Хана, одним словом. Буду намагатися якось випливти з цього усього, сподіваюся, що вдало.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Yesterday was my day and the filming was completely turned upside down because of the dead neighbors. Everyone who was supposed to participate in the process had their houses damaged due to the night attack, so of course there was no question of a meeting. Everything was canceled, whatever was possible was postponed to today. I don't know how everything will go today, because I was terribly nervous and my stomach hurt like a sore thumb all night and it still hurts, so I don't want to have to cancel everything again now. My psyche is also on the verge, yesterday evening I already came to my husband's room with a syringe with aminazine in my hands, I say when, because now we are playing until I am taken to a madhouse with flashing lights in 12 hours at most. After the injection into the vegetable, I did not transform as I should have, but I became more or less like a normal person. Not for long, though. If a man were to roll something like that, he wouldn't be able to crawl there. It only slowed me down a little. At least for that I thank you.

Nevertheless, I will try to complete the work planned today, because the first meeting was planned a month ago, and now I really wouldn't want to just take it and cancel it (it won't be possible to hold it a second time). Now I'm going to throw on some kind of conditional noshpa and see if I can at least stay on my feet.

The second one is a little easier, there are at least silent filming and there are not many of them. But on the first one you have to shine, as they say. Plus tomorrow is an ultra-busy day, you have to work hard. And plus today you have to do another home filming... Which you can't get away from at all. Khana, in a word. I will try to somehow get out of all this, I hope it works out.

With love, your Foxy