Подарунки від психіки — Gifts from mental health

Доброго ранку, шановна спільното!

Ну що, сьоголні починаються мої голодні ігри кінця тижня, мета - вижити, якщо, як каже мій чоловік, вижити і не йобнутися вже не вийшло (а вже реально не вийшло, бо зозулька полетіла, цього разу вгору, і як завжди я тягну з тим, щоб віднести її до психіатра, мирюся з голосами і галюцинаціями, ну бо історія як завжди подвійна. З одного боку я знаю, що потім мене чекає неминуче падіння у прірву, а з іншого боку є майже гарантія, що за наступні місяці-півтора я видам чернетку чергового роману. Стан гіпо (манії) може бути вкрай продуктивним, і я за роки навчилася ним користуватися. Але це випалювання себе, і це треба усвідомлювати. З усвідомленням складніше).

Близькі друзі бачать одразу, за кілька метрів, при зустрічі. Це погляд. Чоловік користується своїм виразом - обличчя Джокера. І мова не про тендітний фільм з Феніксом, мова про старого Бетмена. Завжди видно, що в голові "клацнуло", і в моєму випадку видно за кілометр. Погляд, рухи, а якщо рот відкрити - то взагалі хана. І зараз я можу не те, що гори звернути, я їх можу взагалі знищити. І от думай - медикаментозно переривати і відмовлятися від потенційного профіту, але й не ризикувати майбутнім занепадом, який гарантовано настане, якщо цього не зробити, бо принцип "накося-викуси" він залізний і неспростовний, чи все ж таки намагатися його випередити, але гарантій вже в будь-якому разі немає.

А я що, я хочу цю ще одну книгу на руки від свого мозку. А він її вже фактично видав, тримай. На, ось вона, записуй. Записуй, аж клавіатура горить. І ось ще тобі ідеї. і робочі ось. І сили тримай. І можеш не спати і не їсти, тобі це не треба. І на роботу сили тримай. І купу ідей для контент плану. І сили на зйомки ось, візьми. І на навчання теж. Бери. Все бери, що треба. Спокусливо? Може ще щось хочеш?

Ех... Так і живу. Якось один молодик, з яким я разом скейтила, доводив мені, що я після шести годин зараз прийду додому, а я знала, що зараз прийду, кілька годин гри на саксі, потім всю ніч працюватиму, а з ранку побіжу в спортзал до відкриття. І він такий — пиздиш. Добре, брешу. Ні. Якби ж ти знав)))

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Well, today my hunger games for the end of the week begin, the goal is to survive, if, as my husband says, it’s already impossible to survive and not fuck up (and it really hasn’t worked out, because the zozulka has flown, this time upwards, and as always I’m dragging on taking her to a psychiatrist, putting up with the voices and hallucinations, because the story is as always twofold. On the one hand, I know that then I’m bound to fall into the abyss, and on the other hand, there’s almost a guarantee that in the next month or two and a half I’ll publish a draft of another novel. A state of hypo (mania) can be extremely productive, and I’ve learned to use it over the years. But it’s burning yourself out, and you have to be aware of it. Awareness is harder).

Close friends see immediately, a few meters away, when meeting. This is a look. The man uses his expression - the Joker's face. And we are not talking about a fragile movie with Phoenix, we are talking about the old Batman. You can always see that something "clicked" in the head, and in my case you can see it from a kilometer away. The look, the movements, and if you open your mouth - then in general, Khan. And now I can not only move mountains, I can completely destroy them. And so think - to interrupt medically and give up potential profit, but also not to risk the future decline, which is guaranteed to come if you don't do this, because the principle of "slanting and provoking" is iron and irrefutable, or still try to get ahead of it, but there are no guarantees in any case.

And what about me, I want this one more book in my hands from my brain. And he has already actually published it, hold on. Here it is, write it down. Write it down until the keyboard is burning. And here are some more ideas for you. And here are the workers. And keep your strength. And you can stay awake and not eat, you don't need it. And keep your strength for work. And a bunch of ideas for the content plan. And the strength to shoot, here you go. And to study too. Take it. Take everything you need. Tempting? Maybe you want something else?

Eh... That's how I live.

with love, your Foxy