Розмова з лікарем і видавничі справи

Доброго ранку, шановна спільното!

Отже, сьогодні чекаю чергової розмови з лікарем. Нащо все це - без поняття, бо краще не стає. Відчуття абсолютної безпорадності і бажання забитися кудись і більше ніколи звідти не вилізати. Але треба продовжувати якось працювати і щось робити, бо якщо припинити - накопичаться гори роботи, які потім буде незрозуміло, як виконувати. Тож намагаємося все ж таки якось рухатися.

Сьогодні в плані виповзати на пошту, забрати якісь незрозумілі посилки, відправити трошечки більш зрозумілі від себе. Кілька днів тому закривала черговий розіграш, тож там треба відправити пакунки переможцям. Звісно ж знову є незадоволені, як без цього. Але я вже примирилася, що там буде завжди. Завжди лишиться хтось, хто буде думати, що я мала обовʼязково обрати саме його коментар, ну що ти будеш робити.

Кількох вже заманила, особливо нахабних. Таких, що за кілька днів до закінчення розіграшу писали мені зранку в особисті щось типу "ну коли вже результати". Це ж треба стільки нахабства набратися. Коротше, люди дивні.

Ну, а я тим часом все ще розширюю список видавництв, з якими співпрацюю, сьогодні планую ще одному написати, в них вийшла доволі цікава книга. Чоловік дивиться косо і каже, що в мене вже і без того забагато. Насправді в мене дійсно вже величезна черга на дописи, там не проштовхнутися. Але мені подобається. Добре було б, щоб так було і надалі.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

So, today I'm waiting for another conversation with the doctor. What is all this for - no idea, because it doesn't get better. A feeling of absolute helplessness and a desire to hide somewhere and never get out of there. But you have to keep working and doing something, because if you stop, mountains of work will accumulate, which then it will be unclear how to do. So we're still trying to move somehow.

Today I plan to crawl to the post office, pick up some incomprehensible parcels, send a little more understandable ones from myself. A few days ago I closed another raffle, so I need to send the packages to the winners there. Of course, there are still some dissatisfied people, as without this. But I have already come to terms with the fact that there will always be some. There will always be someone who will think that I should have chosen his comment, so what are you going to do?

I have already lured a few, especially the impudent ones. The ones who, a few days before the end of the draw, wrote to me in the morning in my personal messages something like "well, when are the results". You have to have so much impudent. In short, people are strange.

Well, in the meantime, I am still expanding the list of publishers with whom I collaborate, today I plan to write to another one, they have published a rather interesting book. My husband looks askance and says that I already have too many. Actually, I really have a huge queue of posts, there is no way to get through them. But I like it. It would be good if it continued like this.

With love, your Foxy