Космічна станція

Космічна станція

Невідома планета, не зрозуміло є атмосфера чи ні. Стоїть космічне містечко чи поселеня. Розбудоване однією великою спорудою, не виключено, що то просто один великий космічник корабель, та по якомусь внутрішньому сюжету, то таки монентальнатбудівля. Десь там у надрах, зустрічається дівчина із своїм чоловіком. Спочатку він у приміщенні, схожому на столову чи не величке кафе, годує мене. Наче Шось схоже на суп, точно якась рідина із картоплею чи чимось таки, що й не дуже пригадується. Приміщення продовгувасте, наче коридор, та значно ширше. Сидячи спиною до кадру споглядання, під стіною праворуч за мвленьким скромним столиком, білими Такі стоять далі, ще 3-5, а після низ двері, а ліворуч у куті якийсь прилавок, може барний.

Підкріпившись, вже потрапляю до їхньої приватної жилої кімнати, тільки без чоловіка чи він десь на фоні не помітний. Дівчина заходить, щаклопотано дістає книгу й перевіряє цілий абзац виділений абзац, розміром і 1/4 сторінки. Перевіряє чи точно все пам'ятає. Заспокоюється і пояснює, що десь їй зробили процедуру розширення можливостей, щоб набрати достатньо знань, аде якщо їх буде забагато
, то система буде не ьака стабільна. Проте все добре.Відкриває й другу таємницю, що подібне не дуже приймвється чи вітається у певні колах космосу, тож деякий час вимушені перебувти саме там. І та процедура має побічний ефект, що зникають груди, типу мізки із супер знаннями, а грудей зовсім нема. Така чоловіча рівнина.

Потім йдем о коридором, чи радше міні вуличкою всередині міста. По дорозі мені дарують якийсь верхній одяг, особистий ледь ношений. Темного кольору із подекуди зеленим кольором зовсім трошки.

Епізод 2

Сцена змінюється, десь не зовсім зрозуміло де так віддалено схоже на одягання якихось костюмів чи обладунків. І двоє людей. Цікаво, що ті костюми чи бойові чи урочимті, у однієї людини розправлений, тобто схоже на якусь подобу крил і хвоста чи такого декоративного елементу, тільки механічного походженні. В однієї людини все ок, вона натискає шось десь іншій і а тієї розпоавляється той обладунок до пишного обсягу. І вони кудись чешуть собі, в іншу мить наяе то мантії і аони кудись шелестяти дибаючи ногами як повітряні змії. Може два різні моменти зліплені в один.

Епізод 3

Продовжується перебуваням на поверхні, десь там бреду на тій планеті. Дизать можна, але в усіх снах ніже не був потрібен мені кисень ніколи, тож це не суттєво. Щожо атмосфери теж не ясно. Довкола скелі, далі вищі, ближче камені й щебінь (може), але не густо, бо дороги немає, там чи грунд перезволожений чи болото чвакає (може трошки дощу). Шось там якось шось іше смутне відбувається, чи то догнать мене хто хотів чи напасти...

Епізод 4

Вже в мене наче в гостях із тією дівчиною і її чоловіком, може вмене, наче так пригадується.

Епізод 5

Якийсь літак чи космічний корабель. Високі стелі й зала така з кріслами, тільки просторі. Наче пасажирська картинна гвлерея. Знайомий проходить вглиб, де людніше. В мене місце чи то завдяння біля проходу з невеличкою аркою. Шсь там бачу, та вже не пригадую як слід.

Епізод 6

Стою вдома, у ваній кімнаті, перед круглим дзеркалом і роздивляюсь свій писок, а він який незвично молодий і не зовсім мій. Трохи порослий рівномірно й текстурно розміщеними клаптиками коротенького волосся. Ніби хто стриг маленькою газонокосаркою газон, а вона десь пропускала. Чи дивує те, наче не ясно. Бо пвд час цього двері відчиняються. За ними вже раптово в гостях у сене та дівчина, без чоловіка, але із подругою зовсім не знайомою. Стоять щаглядають через привідкриту щілину, а я на них поглядаю. Тільки та дівчина теж, трохи замолода із не зовсім природно більшою головою, тобто у порівнянні із попередніми зустрічами, як ото в прибульців бува мвлюютьу космічних філтмах. Загалом якось не звично, низ челюсть і скули, менші чи просто звичайні, а потім розгирення. Деякою мірою, можна приподібнити до піраміди догори низом, тільки без кутів із округлостями.

На тому сон і закінчився...