Миші - нерозкритий бойовий потенціал

Згадалось мені за мишей. Якось про них навіть був оефір на Суслільному радіо. З одного боку це шкідники, які наче нічого такого не проблять. Якщо живуть собі у дикій природі. Тобто звичайна миша сіра польова. А вже потрапивши до людської ослелі чи обійстя, в міру потреби власноо виживання й ще щогось, того не знаючи, людині робить всякі непотребні речі. До них належить псування продуктів харчування, шляхом їхнього надкушування чи поїдання. На зуб потрапляють різні кабелі, дроти й усе що не так занадто тверде чи смачне для цього діла. Тож навіть може скласти добрячу конкуренцію молі. На відміну від згаданої комахи, що просто собі насолоджується - ну коли як - поїданням одежини й то неспішно та перебираючи харчем. Миша натомість поточить дуже швидко. Бо вона таки хрумкальцями своїми шевелить добряче. І не тільки щоб насититись, а й мати теплу підстилку чи укривачку для свого гнізда чи може кубельця.

Мова у передачі йшла про ризики й загрози від сірушок для солдатів на фронті. Навіть згадувалось про подвиги за часів Другої Світової Війни, коли ті малі нишпорки собі спокійно гризли танки й розносили бачиши у стані загарбників. То була не просто організована акція на кштал набігли скопом, а лише побічна дія. Бо коли техніку ховали у сінові та соломі, щоб розвідка чи літаки не помітили. Натомість стали легкою ціллю для диверсантиків, які не мали різців заточених на броню, куди там, навіть сталь їм не під силу. Однак дроти вони долали добре, а коли то важливі з'єднання для запуску двигуна чи ще чого, то "добрий вечір".

Миші - нерозкритий бойовий потенціал

Якщо різного роду фейки про біолабораторії є вигадками, хоча якісь лабораторії то в нас мають бути і навіть біо)) То миші цілком реальні. Їхня основна перевага це:

• мобільність;
• прохідність;
• всюдисущність (за відсутності котів та трутів);
• швидке примноження популяції;
• їх недооцінюють;
• мала вага;
• важко поцілити;
• іще багато чого можна нашукать.

Головна складність навчити їх потрібним командам, і щоб вони виконували автономно завдання на місцевості. Тому найраще покладатись лише на їхні природні інстинкти й розповсюджувати із ними якісь віруси. Аби ці віруси були спецального призначення, як у останній частині (чи передостанній), що буде діяти по ДНК, і потрібних людей не чіпатиме, тож треба щоб був такий. Тоді мишей собі легко десантувати із дрона, а там Матінка Природа все зробить сама. Головне закинути побільше груп. І одні будуть просто нести деактивацію москаля як виду. А інші будуть гризти стратегічно важливі цілі і деталі.

Орієнтвно дрон із вантажопідйомністью 2кг може перенести до 100 мишей. Коли таких груп буде багато, щоб це були й самиці й самки, то за один-два цикли їх може стати в два-три рази більше. Якщо заслати лише самок на другому тижні, то з два-чотири тижні, це орієнтовно у п'ять разів більше готових і дієздатних агентів (без поправки на зовнішні шкідливі фактори).

_{Зображення згенеровано в duck.ai}