16.10.2025 Трошки пропала 😁

Привіт мої любі друзі 🤗

Щось не було ані часу ані бажання писати. Чи то холодна осінь таке робить зі мною, чи то нежить висмоктує настрій😏 Я думала так багато буде вільного часу коли обидві дівчатка будуть в садочку, ХА ХА ХА 😂 Я й досі намагаюся навести порядок в домі 🤪 Але поки що до порядку там далеко 😕 На балконі треба обов'язково розгрібати весь мотлох. Перебрала речі які на Даринку вже замалі. Щось вони ростуть швидше ніж я встигаю підбирати та купляти їм одяг 😂 Ще й у чотирирічної донечки нові забаганки, вона вдягає лише те, що їй подобається чи вона обирає сама. А якщо ні то чую купу тексту про те, що якась річ не гарна, вона її носити не буде і взагалі вона для хлопчиків, не для дівчаток 🤪 Ох ці принцеси😳

Я взагалі думала що такі загони я буду чути коли буде підлітковий вік 😬 Але якось життя пішло "трошки" не по тому плану, який я собі малювала в голові 😂 Ну хоча це вже звична тема😏

Короче кажучи мабуть я просто занадто переживаю за дівчаток бо обидві до обіду в садочку. Трошки фотографій цих принцес😂🤣🤣

Даринка спочатку взагалі пішла помахавши мені рукою "до побачення". А потім з кожним днем все тяжче розлучається зі мною 😕 Все одно вона йде до місця в садочку з радістю, але бере мене за руку і тягне з собою в клас де вони займаються. І виходить що коли вона відволікається - я тихенько виходжу і веду потім старшу до садочка.

З Танюшкою історія навпаки - вона відразу чіпляється мені в ноги і не хоче йти. Не скажу що вона дуже плачить - як було в іншому садочку, але все одно розлучається вона з кожним днем все легше. Окрім сьогоднішнього дня 😏 Бо сьогодні щоб Танюша швидше відволіклася, вихователька сказала діткам -"Привіт, беремося за ручки з дітками і йдемо в групу" побачивши що Танюша знов не збирається брати нікого за руку - вона просто взяла її сама за руку😳 Якось одночасно мені це не подобається і я вже щось не дуже знаю що краще, бо йдучи до дому думаю як вони там...чи вони плачать, чи вже граються. За Танюшу я в принципі знаю що там все добре. Спочатку все тяжко а потім все краще. А що там з Даринкою...

Ну ось і виходе що я займаюся вдома домашніми справами і в той же час вже написала вихователям і кожні 5 хвилин дивлюся на телефон чи відповіли, чи скинули фото. І ось вже потрібно бігти забирали з садочка Даринку, потім діда (щоб той допоміг посидівши потім зі сплячою Даринкою в машині поки ми з Танюшкою в лікарні), потім за Танюшкою і їдемо до дитячої обласної лікарні на офтальмологічні процедури ☺️

Якщо додати що ми зараз, під час холодів живемо на дачі, то це плюс час з дачі до міста і навпаки. Вже другий день я сама засинаю під час процедур в лікарні 😬 Тож дівчаткам теж складно дається такий режим. Мало того що рано прокидаємося та ще й Танюша майже не спить вдень, бо щоб вона спала вночі та не замерзла в машині - мені приходиться її будити 😐 Танюша майже не спить вдень 😕 Ось щось від цього всього думки прийшли до дописи ось лише сьогодні, після кількох днів мовчання ☺️

Дякую всім за увагу, підтримку та розуміння ❤️

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА! 🇺🇦